Життя моє було доволі не просте та сповнене загадок. Я ріс з батьком, про свою матір знаю лише з його слів. Розповідав, що вона померла народжуючи мене, з іншою ріднею я також не був знайомий. Тато казав, що вони погані люди й через них він переїхав зі мною в інше місто.
Батько все життя виховував мене один, не скажу, що мені солодко жилося, радше навпаки. Я ріс у строгості, за кожне порушення був наказаний, деколи навіть він підіймав на мене руку. Казав, що лише так я виросту справжнім чоловіком.
А коли мені виповнилось 14, тато вдруге одружився, зі своєю мачухою у мене були досить дружні стосунки. Ольга була досить хорошою жінкою, та гарною господинею, вона добре до мене ставилась і завжди вигороджувала перед батьком. Йому це звісно дуже не подобалось, все кричав, що так я стану матусиним синком.
Оля щоранку готувала мені смачний сніданок перед школою, піклувалась про мене як рідна мама. Я так радів, що нарешті пізнав цю материнську любов і мав повноцінну сім’ю. Коли мені виповнилось 17 я вступав у виш, завдяки батьковому вихованню склав всі екзамени на відмінно та попав на державне місце. Чомусь тато не хотів, щоб я туди поступав, звісно, він не пояснював мені істинної причини. Але я стояв на своєму, адже це був омріяний університет і переді мною відкрилось би багато можливостей. Так, як університет був у іншому місті, був вимушений жити в гуртожитку, а до батьків приїжджав на вихідні.
Одного разу, коли я приїхав в гості, батька вдома не було й Оля поділилась зі мною, що знайшла якісь старі фото з документами, спитала чи не хочу глянути. Я з цікавістю погодився і зі здивуванням все розглядав – вперше побачив фото матері та решти родини. А на документах було вписане місто, в якому навчався. Мені було не зрозумілим, чому це все я не бачив раніше. Вирішив детальніше вивчити всі документи, тому непомітно взяв їх з собою. Коли вихідні закінчились, я повернувся в гуртожиток.
У вільний від навчання час, я розбирався в документах, щось мені підказувало, що не даремно батько їх стільки часу приховував. Так знайшов адресу рідного будинку і вирішив туди навідатись. Я не сподівався, що там може бути хтось з рідних, лише хотів подивитись звідки я родом. Вияснилось, що це не так далеко від мого гуртожитку, 15 хвилин їзди маршруткою. На наступний день, після занять одразу вирушив туди.
Постукавши у двері, мені відчинила жінка, я мало не впав, адже це була моя мати. Та, що померла при пологах, як розповідав батько. Не знаю як, але вона одразу мене впізнала і почала плакати, я також не стримував сліз. Ми зайшли в дім, виявилось, що з нею живуть ще мої бабуся і дідусь, я неймовірно зрадів такій несподіваній появі родини в моєму житті. Хотів знати все, що сталось, та чому батько мені брехав весь цей час.
Мама розповіла, що вони з татом розлучились, коли вона була на восьмому місяці вагітності. Він себе з нею погано поводив і батьки наполягли, що і без нього дитину зможуть виховати. Але тато вирішив, що я його власність й викрав мене з полового. Мама робила все можливе, щоб знайти нас, але все даремно. А з часом, взагалі втратила віру.
З того часу я часто приїжджаю до справжньої матері, і насправді радий через стільки часу віднайти справжню рідню. А з батьком я не виясняв стосунків, приїжджаю до них з Ольгою, але вже набагато рідше.
Ніколи б не подумав, що зі мною трапиться така ситуація – ніби з якогось телесеріалу. Але це життя і тут можливо все.
