Є у мене один друг – Роман, ми з ним дружимо з самого дитинства. За весь час нашого братерства, звісно, бувало усяке, колись він навіть залицявся до моєї дружини, щоправда, ми тоді навіть у стосунках не були, лише навчались в паралельних класах. А коли Оксана вибрала мене, Рома був сильно ображений, цілий рік не спілкувались.
Та на наше весілля, я вирішив з ним помиритись і запросити бути першим дружбою. Все ж, у мене ніяких таких близьких друзів не було і втрачати Рому я не хотів, адже за ці роки став мені як брат. Ми поговорили, він розповідав, що з ним траплялось за цей рік, як він холостякує, але був по справжньому щасливий за нас з Оксаною.
Зараз же, ми з дружиною разом 20 років, у нас за той час народилась одна прекрасна донечка, їй нещодавно виповнилось 19. Вона навчається в коледжі та навіть живе окремо. Часто навідується додому, у нас вийшло вибудувати з нею гарні довірливі стосунки, без усіляких секретів. Так ми завжди знали з ким дружить і зустрічається наша донька. Часто, будучи ще молодшою, вона запрошувала їх у гості й ми їх з радістю пригощали різними смаколиками.
Але останнього свого обранця вона не поспішала з нами знайомити. Все видумувала різні причини, щоб цього не сталось. І лише з чуток ми дізнались хто цей таємний чоловік. Ми з дружиною тоді мало не впали, коли нам сусідка сказала, що бачила нашу Іринку з Романом!
Ми не знали що й думати, сподівались, це все наклеп і насправді донька нам все спростує. Тому вирішили напряму з нею поговорити. Іринка навіть не виправдовувалась, лише підтвердила що вони з Романом разом вже пів року. Я був шокований, і з того всього, зателефонував другові, пам’ятаю, наговорив йому усякого. Але це ж було виправдано – мій найкращий друг закрутив голову моїй же доньці! Де таке чувано!
Та й Ірина чим думала, зв’язалась з вдвічі старшим чоловіком!
Мені заспокоювала лише дружина, казала, що донька вже доросла і якщо це її вибір, то ми повинні змиритись з цим. Та я бачив, що їй ця ситуація також не подобається.
Ми приїхали до Романа і чекали від нього пояснень. Він лише сказав, що нічого з цим зробити не міг, Ірина зачарувала його і закохала в себе. Обіцяв, що не зробить поганого нашій доньці. Навіть пожартував, що тепер ми зможемо стати родиною – але нам було зовсім не до сміху.
Звісно, ні я, ні дружина не можемо повпливати на їхні стосунки. Адже розуміємо, що так можемо втратити дочку, але і зятя такого не хочемо. Зараз ми на роздоріжжі й зовсім не знаємо що нам зробити, щоб не зіпсувати стосунки з Іринкою та найкращим другом. Але чи може він вважатись найкращим другом після того, що зробив за нашою спиною?
