Ми з чоловіком побрались, коли нам було по 22 роки. Думаю, це саме той час, коли варто одружуватись. Наші стосунки були хорошими, не беручи до уваги те, що іноді він міг мене якось обізвати. Я це завжди сприймала, як жарт. Погодьтесь, “дурепa” звучить не дуже образливо.
У шлюбі в нас народилось троє чудових дітей, яких ми дуже любимо. Весь цей час вони дорослішали, ставали розумнішими, хлопці мужнішими, а донька Анастасія гарнішою. В них ми вклали всю свою любов та душу.
Зараз найстаршому синові Сергію 17 років, а наймолодшому 12. Нещодавно, близько двох місяців тому я почула, як Сергій спілкується зі своєю дівчиною. Вони часто приходять до нас додому, аби випити чаю та подивитись фільм. Він у своїй розмові, коли вони трохи посварились, назвав її “тупою куркою”. Тоді мені стало дуже ніяково, як його матері, і водночас неприємно за дівчинку.
Після того, як вони попрощались і він провів її додому, я покликала його на розмову.
– Чому ти дозволяєш собі так розмовляти з дівчиною? Невже вона заслуговує на таке ставлення, сину? – запитала я в нього. Але його відповідь змусила мене задуматись над тим, як живу я…
– Батько називає тебе ще гіршими словами, а ти ніяк не реагуєш, то чому я не можу назвати Алісу тупою? Ти не ображаєшся на свого чоловіка, то й вона не злитиметься на мене, бо кохає…
Його слова стали для мене ударом по потилиці, який скинув із мене рожеві окуляри. Мій син навчився ображати жінок від батька! Як це взагалі можливо?
Після розмови із Сергієм, я почала щоразу чути від свого чоловіка образи в мою сторону. Раніше мої вуха були наче закриті, а зараз відкрились. Зі слів коханого я “мара”, “гидка баба”, жінка легкої поведінки і так далі. Чому я не чула всього цього раніше, чи, може, зі словами сина до мене прийшло розуміння того, що все це — неправильно?
Ставлення мого чоловіка до мене неприпустиме. І тепер я не можу зрозуміти за що він так зі мною? Ображає мене просто так, і при дітях, які все чують, і думають, що так розмовляти зі своїми половинками — найкращий варіант, бо той, хто любить, однаково залишиться із ними.
Хоч я і говорила із чоловіком, але йому байдуже на мої слова та прохання. Виходить, він мене не поважає. Я не хочу розлучатись, але й терпіти таке ставлення більше не хочу.
