Те, що я не планую одружуватись з її донькою для Інни Миколаївни стало ударом. І не тому, що я вирішив обманути дівчину, я просто нічого з нею не маю спільного.

Наше одруження – це тільки мрія моєї сусідки, але ж я не зобов’язаний втілювати чужі мрії в реальність. Тим паче, коли цього від мене вимагають.

Так склалось, що у свої 32 я ще не одружений – та й не дуже поспішаю це робити. Все просто – я не готовий до серйозних стосунків, бо планую ще побути парубком. А так, як я ніколи не мав проблеми з увагою від жінок, то одружитись я завжди встигну. Тим паче я доволі симпатичний, добре заробляю, маю власну справу та вже придбав нове велике житло. Та поки я живу у квартирі, яка мені дісталась від моєї бабусі. І по сусідству зі мною живе Інна Миколаївна – колишній педагог на пенсії. Жінка розумна, привітна, неконфліктна, але з однією проблемою – бажанням влаштувати особисте життя своєї старшої доньки Марини. Дівчини вже майже 30, а вона досі неодружена та й не часто її можна помітити десь у компанії хлопців. Марина дуже скромна, спокійна і дещо закрита у собі. Дівчина не є поганою, але вона точно не у моєму смаку.

 

Та мою сусідку це не надто цікавить – вона поставила перед собою меті й вона до неї намагається дійти. А її мета – моє одруження з Мариною. І їй не надто важливо, що про це думаю я чи її донька. Жінка частенько кличе мене до себе у гості, щоб я допоміг прикрутити кран подивився до телевізора, який не вмикається чи закрутив лампочку у ванній. Я не відмовляю у допомозі – якось незручно. Та щоразу вона починає робити мені каву та частувати пирогами, а за одне і розхвалювати свою доньку. Марина в ті моменти готова провалитись крізь землю – їй самій не зручно, але сказати щось вона не може. Інна Миколаївна занадто контролює свою доньку, що та не може й слова наперекір сказати.

Інші хитрі методи від колишнього педагога – підсилати свою доньку до мене з гостинцями. Марина червоніє, але йде до мене, щоб принести мені запіканку, пиріжки з вишнею чи сливове повидло. Я запрошую її у гості, але розмова у нас не клеїться. Та якось під час такої зустрічі я не втримався та пояснив Марині, що ця вигадка зі сватанням марна справа – у мене до неї тільки дружні почуття. Та, як виявилось, дівчина теж не має планів на мене. Вона зізналась, що вже близько місяця зустрічається з колегою, але боїться про це зізнатись матері. Марина працює викладачем вищої математики й там же познайомилась з Павлом. В них багато спільного, але поки ці стосунки ще на такому етапі, коли знайомити з батьками хлопця занадто рано.

Мені аж стало спокійніше на душі. Ми обоє вже розслабились та могли спокійно поговорити. Я пообіцяв Марині, що не видам її секрет мамі. Але тепер я набагато спокійніше реагую на ці маленькі хитрощі від сусідки – знаю, що все це не має значення. Її донька вже щаслива і я за неї радий.

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Те, що я не планую одружуватись з її донькою для Інни Миколаївни стало ударом. І не тому, що я вирішив обманути дівчину, я просто нічого з нею не маю спільного.