Після довгих спроб стати мамою, нещодавно я все ж відчула це щастя. Три місяці тому в мене з чоловіком народився малюк. Його ми назвали Артуром. Перші тижні свого життя він був дуже спокійним, я навіть встигла зрадіти, що мій син такий тихенький, адже всі історії своїх подруг про те, що їхні діти з перших днів життя влаштовували їм “концерти”, трохи лякали мене.
Живемо ми у панельному старому будинку, більшість сусідів в якому старші люди. Спочатку я переживала, що малюк заважатиме їм, але згодом заспокоїлась, адже всі вони мали дітей і знають, що це таке.
На третьому тижні свого життя маленького Артура почало щось тривожити і він постійно плакав. Моє серце розривалось від того, що я не можу йому нічим допомогти. Син міг спокійно спати вночі, але прокидався і плакав по кілька годин без перестанку.
Відразу ж, як з малюком почались проблеми, наша сусідка Галина Степанівна, яка до цього здавалась спокійною приємною жінкою, почала щодня стукати до нас і просити заспокоїти “ту дитину”. Я розуміла, що вона вже немолода, їй важко слухати плач малюка, але іноді в моїх силах було тільки заспокоїти його ненадовго. Ми з чоловіком носили дитину до педіатрів, аби вони подивились, але вони лише сказали, що це, можливо, коліки. Більше ніякої інформації нам дізнатись не вдалось.
Артуру ніяк не кращало, а претензії Галини Степанівни тільки більшали й більшали. Однієї ночі вона почала стукати у наші вхідні двері. Звичайно, що ми їй відчинили, десять разів перепросили, але все, що ми могли запропонувати їй — це вушні затички.
Наступної ночі вона викликала поліції, але вони приїхали та тільки покрутили пальцем біля виска. “Нам забрати маму з дитиною до відділка, чи виписати штраф?” – саркастично питали вони в сусідки, а та серйозно відповідала: “Пишіть штраф, може так до них дійде!”.
Зараз я не знаю, що мені робити, адже малюк плаче й досі. Йому всього три місяці, і він не може сказати, що йому болить, не може потерпіти, та зрозуміти, що його плач заважає сусідці. Може, потрібно забрати малюка та поїхати жити до мами на якийсь час, аби таких інцидентів із поліцією більше не траплялось? Як ви вважаєте?
