Мій майбутній чоловік дуже хороший – він мене любить, ніколи не шкодує часу для мене, уважний та дбайливий. У нас ніколи не було серйозних сварок чи скандалів – він не влаштовував мені сцен ревнощів і спокійно ставився до моїх посиденьок з подругами. Та й не було причин переживати – я справді кохала Антона й бачила у ньому свого майбутнього чоловіка.
Мій коханий зробив мені пропозицію і вже за декілька місяців ми зіграли весілля. Все було якнайкраще і я була переконана, що так буде й далі. Ми дуже гарно поладили у питаннях побуту, фінансів та відпочинку. В той час моя свекруха не надто намагалась вказувати як нам жити – я ще тоді дуже раділа тому, як мені пощастило. І на тій щасливій ноті я дізналась про вагітність – була на сьомому небі від щастя. Та й Антон зрадів більше, ніж я очікувала.
Ми готувались до народження донечки, обирали необхідні речі, розглядали різні варіанти імен та планували як буде виглядати дитяча. І так, під час однієї з таких розмов, чоловік мені спокійно повідомив, що до нас переїде його мама й буде доглядати за дитиною. Його аргументом було те, що мама знає краще й зможе правильно доглядати за дитиною, а я повинна просто слухати все, що вона говорить. В той момент я була ошелешена – мій такий лояльний та спокійний Антон вирішив показати характер.
Я почала пояснювати йому, що сама впораюсь і мені не потрібна допомога ні його мами, ні моєї. Вони можуть приходити у гості та допомагати, але не на постійній основі та не вчити мене тоді, коли я цього не прошу. Я не хочу, щоб у моєму домі була ще одна господиня і я не потерплю, щоб мені вказувати що і як я маю робити. Якось інші мами самі знають що і як і я сама запитаю поради, якщо мені потрібно буде.
Це дуже роздратувало мого чоловіка й він почав сперечатись, сваритись та шантажувати мене. Він сказав, що не буде зі мною розмовляти, якщо я не послухаю його. Тепер сиджу і думаю, як мені вчинити – прислухатись до чоловіка, чи зробити по-своєму?