Мій брат ніколи не був акуратним та охайним. Він сам ніколи не прибирав, до того ж з самісінького дитинства. І чужу працю так само не цінував. Хоча жили ми в 3-кімнатній квартирі.
Згодом померла наша мама. Після цього на мої плечі звалилось усе господарство.
Тато також не дуже за всім доглядав. Навіть не цікавився. Окрім того, ще й їсти їм готувати повинна була я.
Я справді дуже мучилась, бо ще навчалась в університеті і паралельно працювала. А після такого важкого дня приходила додому ледь жива. І тут мене чекало прибирання, складання за двома чоловіками. Крім того прання, прасування, приготування їжу. Між цим усім непогано було б і самій хоча б щось перекусити.
Минуло трохи часу. Брат привів додому невістку. Я думала усі жінки дбайливі і господарські від природи, тому навіть втішилась. Ох, як же я помилялась. Насправді, Катя була ще більш занехаяною та недбайливою, як мій Діма. От і прибирай та обслуговуй тепер усе сімейство. Подружок своїх приводити, то вона з радістю.
А от прибрати після них, чи хоча б посуд помити – справжня кара. І як можна людям пояснити, що не слід залишати усе брудним і чекати поки хтось вимиє все за них? Хіба це чесно і справедливо. До того ж Катя вдома проводила дуже багато часу, бо працювала на пів ставки.
Минуло в такій атмосфері 5 місяців. Я вже почала зриватись, та як тільки клала питання щодо окремого житла молодої сім’ї, або хоча б спільних правил проживання, тато мене одразу ж затикав і казав, щоб я до брата і його дружини не лізла і претензії не висувала.
Я спочатку терпіла, думала, що люди казатимуть. Та врешті моє терпіння просто вибухнуло. Сталось це після того, як Катя розлила какао на килим і на диво хотіла прибрати. Та мій брат її зупинив. Сказав, щоб не переймалась, сестра зараз же все зробить сама.
Я зрозуміла в один момент, що мої припущення справдились. Мене в цьому домі справді мають за служницю. Я в пориві гніву подзвонила своєму нареченому, що не можу залишатись в таких умовах. Ми вирішили орендувати житло і я на наступний день переїхала. Ми зараз дуже щасливо живемо, щоправда рідня зі мною не спілкується, бо образились.
