Батьки дружини спихнули на нас свою молодшу доньку. Тепер не хочу додому повертатись.

Коли ми з Танею одружились, нам було по 25 і ми вже як досить дорослі люди створили власну сім’ю. Кохана переїхала до мене й ми справді щасливо жили. З дітками не поспішали, хотіли досягнути успіхів у кар’єрах, міцно стати на ноги та реалізувати себе.

Проте, в наші плани втрутилась сім’я дружини. Її батьки попросили взяти їхню молодшу доньку до себе, мовляв, вони вже старші, сили вже не ті й зовсім не справляються з вихованням підлітка. Таніна молодша сестра Олександра, справді не проста людина. Їй вже 15 і чи то так підлітковий вік впливає, чи що, але вона просто не контрольована.

Таке прохання батьків я зрозумів як тимчасове гостювання Олександри у нас, але аж ніяк не як постійне проживання.

Перші два тижні такого спільного життя були досить таки напруженими. Хоч з першого дня я й озвучив правила свого дому, але зрозумів, що їм слідувати гостя не сильно буде. Олександра ж сподівалась, що з нами вона житиме як в шоколаді та повністю позбудеться контролю. Але я чітко дав зрозуміти, що такого не буде – побутом займаються всі, гулянки ніхто не одобрює і поглиблений нахил на навчання.

 

Заочно я став батьком підлітка, який повністю мене ігнорував. Хоч коли сам був у такому віці, пам’ятаю, як не хотілось вчитись, а лише гуляти. Проте, тепер вдячний батькам за те, що вони все ж змушували мене здобути хорошу освіту. Завдяки цьому у мене є престижна робота та можливість просуватись по кар’єрних сходах й досягати успіху.

Таня також постійно сварилась з сестрою, але це ні до чого не приводило. Нам після роботи навіть не хотілось повертатись додому, у цю атмосферу. Будь-які спроби налагодити адекватне спілкування та пояснити щось Олександрі закінчувались крахом.

Ось вже йде п’ятий місяць такого нашого спільного проживання і можу з впевненістю сказати, що скоро так я буду сидіти на пігулках. Планую поговорити з батьками дружини, щоб вони назад забрали свою молодшу доньку. Бо чому я повинен нести відповідальність та забезпечувати чужу дитину? Раз виховали такою – тепер пожинайте плоди, а не спихуйте на когось. Хіба я не правий?

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Батьки дружини спихнули на нас свою молодшу доньку. Тепер не хочу додому повертатись.