Дивно іноді виходить. Деякі батьки думають про своє майбутнє і ще й 3винувачують тих, хто все віддає дітям. От і мій брат жал1ється. Зі сватами непрuємна історія сталась. Не міг не розповісти. Ще й пораду просив. Та що ж я можу підказати.
Мій племінник Олексій нещодавно закохався.
Освідчився дівчині Галі. Познайомились усі, наче домовились одразу і про весілля, і про життя. Квартиру, яку здавали в оренду, брат з дружиною захотіли віддати молодятам. Щоб молода родина нічого не потребувала і жила в задоволення.
Відгуляли пишне весілля. Гостей була нетипова кількість для сучасності: 120 людей.
Тож і подарунків нанесли не мало. І грошей також. З кожної сторони було порівну людей. Після весілля брат, навіть не роздумуючи, віддав усю суму, що подарували його гості, дітям. Вони дуже хотіли поїхати закордон в медовий місяць. А решту відкладали на омріяний ремонт у новому помешканні. Думав, що й свати не поскнаряться.
Але ні. Усе собі забрали. Сказали, що їм потрібні ці гроші. Вони також жити хочуть і плани мають. А от брату моєму виходить нічого не треба.