Я мала хорошу подругу. Вона була дуже тендітна та дрібненька. Ми мешкали разом у передмісті. Були сусідами. У них була своя власна садиба. На вигляд непримітна, навіть трохи занедбана. Особливих зручностей там не було. Тому вони ходили до нас, набирати воду з колодязя. На диво, цю роботу виконувала саме моя подруга. Хто б міг подумати, що така маленька дівчинка буде тягати повні відра води. Та робила вона там не тільки це. То на городі шпорталась, то худобі їсти давала, загалом була вся в роботі.
Було у неї турбот чимало. Могла корову пасти, потім молоко доїти. То кроликам їсти треба було накосити, так і проходили дні. А ще ж уроки повчити та на гуртки сходити. Гуляти вона ніколи не ходила. Я гукала її на початках, а потім й перестала. Могли поговорити лише, коли вона за водою приходила або на городі була. Батьки їй не дуже допомагали, інколи мені ставало шкода її. Адже стільки справ лежало на її плечах.
Якось я питала в неї, чи не тяжко так їй. Та дівчина лише промовчала у відповідь, удала, що не почула мене. У школі вона ні з ким не товаришувала, їй було ніколи друзів заводити. Тоді діти назвали її «бджілка-трудівниця» та насміхались, що у неї за коровою часу ні на що інше не вистачає. Так проходив кожен її день. Не солодко було дівчині, ой не солодко це все терпіти.
Пройшов час. Усе змінилось. Бджілка-трудівниця, стала файною панянкою, яка зробила своє житло чи не найліпшим будинком у передмісті. Насаджала сосновий сад, зробила гарні алеї з каменю перед будинком та поставила дерев’яну альтанку. До того ж, відкрила дівчина свою справу – аптеку медикаментів. Доглядати стала не лише за домом, а й біля аптеки справ додалося. Доньку свою теж привчала до порядку й стали вони разом господарювати та наводити лад всюди й ніколи не скаржились, що багато роботи.
Та головний урок наступний: однолітки дитини, хоч і жартували, але поважали її. Насамперед, за наполегливість та старанність. Вже з 16 років вона була офіційно працевлаштована продавцем у ветаптеці. Робота, звичайно, не з престижних, проте уже в такий вік вона самостійно заробляла, на відміну, від інших теперішніх дітей, які не знають ціни грошам.
