У мене є донька, звати її Ілона. Вже три рочки, однак, не дивлячись на те, що діти в її віці вже досить активно знайомляться з ровесниками, вона поводить себе інакше. Їй важко підійти до дітей на майданчику, щоб познайомитись, в садочку теж поводить себе тихо, ні з ким не спілкується із новеньких, лише з тими, кого вже добре знає. Ми й з психологом вже спілкувались, але сказали, що просто у дитини такий склад розуму.
У дружини є брат, ми з ним відразу не поладнали. Ще на весіллі ледь до бійки не дійшло, не сподобались один одному, і таке інколи буває. З Катею вони теж особливо не спілкувались, але тут йому захотілось приїхати в гості, і вона була не проти, а я не можу заборонити жінці спілкуватись з родичами.
Приїхав він зі своїм сином Костею, хлопець ну дуже активний, не сидить на місці, не дає Ілоні спокою, хоча вона вже від нього куди тільки не ховалась. І я став помічати, що Вітя інколи ображає доньку, то сміється над нею, то свого сина підстрікає щось зробити, щоб їй стало образливо. Я сказав жінці, щоб слідкувала, вона погодилась.
А потім один раз, за вечерею він сказав, що донька у нас хвора, її до психіатра треба вести. Ніби, поводить себе дуже неправильно, такі люди в вбивць перетворюються, коли виростають.
Жінка намагалась його переконати у зворотному, а я викликав таксі та відправив його разом з його сином в готель, а потім оплатив квитки додому. Не треба нам таких гостей. Не довелось довго чекати, зателефонував батько дружини.
З тестем, до речі, стосунки чудові. Ми відразу знайшли спільну мову, бо в нас інтереси спільні. Коли він нам подзвонив, я йому і розповів усе про його сина. Він вирішив його провчити і замість того, щоб відправити йому гроші на поїздку на море, допоміг нам з купівлею автомобілю.
Сподіваюсь, більше у нас таких гостей не буде.
