У Сергія Васильовича дружина вже п0мерла. У нього залишилось двоє синів.
Старшому Богдану було 32 роки, а молодшому Олегу 24. Обоє жили з батьком.
Квартира була 3-кімнатна, велика. Богдан уже мав дружину і дитину. Проте, переїжджати не збирався.
Хоча у нього була квартира. Невеличка і стара. Колись належала бабусі. Переписала вона її на Богдана, адже Олега ще не було.
А от менший брат претендував на це помешкання. Більше варіантів у нього не було. Так, вважали здавна батьки, буде справедливо.
Звісно ж, і дитина росла у Богдана. Ставало все тісніше.
Олег також дівчину привів, адже хотів одружуватись. Вони готувались до весілля.
Невістки одразу ж не поладнали. Проте, перший час терпіли одна одну. А далі, після весілля, розпочали справжню війну. Їм хотілось загарбати цю квартиру. Обом. Тож вони і кружляли навколо свекра. І годували, і допомагали у всьому. І зі святами вітали.
Одного разу чоловік захв0рів. Сильно. Не міг встати. Тож потребував постійної допомоги. І тут невістки ще більше почали старатися.
Чоловік вирішив скласти зап0віт. Бо все-таки не знав як далі складеться. От і відписав так, як думалось, квартиру меншому синові. Навіть не задумувався.
Але не п0мер. Усе-таки відійшов. Та от невістка як дізналась, одразу розлютувалась і ще й Богдана підмовила. Одразу ж на ту стару квартиру переїхали.
Звісно чоловік не розумів що сталось. Він ніколи нічого старшому і не обіцяв. Усе-таки двох синів мав. Кожному щось залишити мусів.
От у внука день народження. Давно вже Сергій Васильович хлопця не бачив. Захотів привітати. Пішов у гості, велику суму грошей онукові подарував.
Та про це дізналась дружина Олега. Невістка теж не на жарт розлютувалась. Звинувачувала Сергія Васильовича, що вона йому весь час допомогає. Скоро теж народжувати буде. Сім’я Богдана його покинула. А він їм велику суму дає.
І менший тепер переїхав з дружиною. На орендовану квартиру.
Тепер з чоловіком ніхто не хотів спілкуватись. Ні Олег, ні Богдан, ні невістки. І як не просив чоловік, та до онуків його ніхто не пускав. Казали, що обійдуться.
Отак, як бачите, буває. Здавалось би рідні брати, а через свої інтереси стали справжніми ворогами.
Ще й батька звинуватили, який для обох старався. І зовсім ні в чому не винен.
Пізніше чоловік п0мер. Здавалось би, братам соромно мало б стати. Навіть не пригледіли за батьком в останні дні. Сусідка йому допомагала.
Проте, хлопці нічого не соромились. Одразу після п0хорону зчинили таку сварку, що вже й сусіди заспокоювали.
Яка причина? Шукали винного. А ще вкотре ділили майно. І на цьому не закінчилось.
Почали судитись довго і нудно. Навіть коли брати вже втомлювались від цього, невістки їх знову налаштовували один проти одного.
Суд виграв Олег. Все-таки на нього був написаний заповіт. От вони одразу й переїхали. А з братом вже не спілкувались ніколи. Озлобились один на одного.
