Через 40 років переді мною вибачився друг п0кійного діда

Мені виповнилось нещодавно 20 і я отримала неймовірне повідомлення. Писав чоловік, який представився давнім товаришем мого діда і попросив зустрітись.

Я побігла зразу до бабусі, бо дідусь помер нещодавно. От вона мені й розповіла історію, яку я не очікувала почути. Виявилось, що й справді у діда був друг Олександр. Старший від нього на пів року. Познайомились ще в армії. А потім виявилось, що живуть близько.

Товаришували 12 років. Потім дід сказав бабусі збиратись. Вони переїхали до нашого теперішнього дому в інше місто.  Наче вони посварились дуже з дядьком Сашею. Та от що трапилось ніколи ніхто не розповідав.

Мене це заінтригувало, вирішила таки погодитись на зустріч. Він чекав мене у кафе неподалік. Навмисне приїхав в інше місто. Я прибігла одразу після пар.

Чоловік здався дуже приємним і галантним. Почав розповідати про мету свого візиту. Дізнався про смерть дідуся і захотів перепросити у мене.

На жаль, не встиг помиритись з моїм дідом при житті, а тепер дуже шкодує. Виявляється, ось що трапилось 40 років тому. Чоловіки дуже дружили і часто відвідували один одного. Того вечора дід пішов до дядька Саші.

Трішки собі випили, посиділи. От і стали відвертішими. Дядько Саша виявляється дуже любив мою бабусю і заздрив дідові. Раніше обидва намагались її добиватись. Та вона звісно ж обрала одного. Того, з ким бачила майбутнє.

Це образило дядька і вони посварились. Навіть побились. До того ж серйозно. Згадали один одному те, про що мовчали всі роки дружби. Дід був досить запальним чоловіком. Зібрав всі речі, бабусю, продав дім і переїхав у нове місто.

Не спілкувались вони майже 40 років. Зовсім не підтримували зв’язок. Тепер я сиділа з найкращим другом діда у минулому і не знала як переварити таку історію.

Та я звісно ж заспокоїла дядька Сашка. Мені здається, що й дідусь пробачив би його. Запросила чоловіка до бабусі зайти. Вони обоє були раді такій зустрічі. І бабуся дізналась тепер історію, яка змінила і її життя теж.

А я розумію як легко зламати те, що насправді дуже важливо. Дружба така крихка. Не марнуйте час і не втрачайте рідних, близьких через всілякі дурниці.

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Через 40 років переді мною вибачився друг п0кійного діда
Червоний камiнь
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.