Через 40 років переді мною вибачився друг п0кійного діда

Мені виповнилось нещодавно 20 і я отримала неймовірне повідомлення. Писав чоловік, який представився давнім товаришем мого діда і попросив зустрітись.

Я побігла зразу до бабусі, бо дідусь помер нещодавно. От вона мені й розповіла історію, яку я не очікувала почути. Виявилось, що й справді у діда був друг Олександр. Старший від нього на пів року. Познайомились ще в армії. А потім виявилось, що живуть близько.

Товаришували 12 років. Потім дід сказав бабусі збиратись. Вони переїхали до нашого теперішнього дому в інше місто.  Наче вони посварились дуже з дядьком Сашею. Та от що трапилось ніколи ніхто не розповідав.

Мене це заінтригувало, вирішила таки погодитись на зустріч. Він чекав мене у кафе неподалік. Навмисне приїхав в інше місто. Я прибігла одразу після пар.

Чоловік здався дуже приємним і галантним. Почав розповідати про мету свого візиту. Дізнався про смерть дідуся і захотів перепросити у мене.

На жаль, не встиг помиритись з моїм дідом при житті, а тепер дуже шкодує. Виявляється, ось що трапилось 40 років тому. Чоловіки дуже дружили і часто відвідували один одного. Того вечора дід пішов до дядька Саші.

Трішки собі випили, посиділи. От і стали відвертішими. Дядько Саша виявляється дуже любив мою бабусю і заздрив дідові. Раніше обидва намагались її добиватись. Та вона звісно ж обрала одного. Того, з ким бачила майбутнє.

Це образило дядька і вони посварились. Навіть побились. До того ж серйозно. Згадали один одному те, про що мовчали всі роки дружби. Дід був досить запальним чоловіком. Зібрав всі речі, бабусю, продав дім і переїхав у нове місто.

Не спілкувались вони майже 40 років. Зовсім не підтримували зв’язок. Тепер я сиділа з найкращим другом діда у минулому і не знала як переварити таку історію.

Та я звісно ж заспокоїла дядька Сашка. Мені здається, що й дідусь пробачив би його. Запросила чоловіка до бабусі зайти. Вони обоє були раді такій зустрічі. І бабуся дізналась тепер історію, яка змінила і її життя теж.

А я розумію як легко зламати те, що насправді дуже важливо. Дружба така крихка. Не марнуйте час і не втрачайте рідних, близьких через всілякі дурниці.

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Через 40 років переді мною вибачився друг п0кійного діда