Мені це зараз справді смішно, але мої стосунки зі свекрухою складаються як в кращих анекдотах – я все погана, а її синочок бідний і нещасний одружився на зміюці.
Якщо раніше я переживала через це, то зараз мені абсолютно байдуже – тим паче чоловік на моєму боці та постійно намагається помирити нас з мамою. Я не пручаюсь, адже не хочу я все життя провести у сварках та вияснянні стосунків -ну кому від того добре. Але от Віра Павлівна не дуже поспішає миритись – можливо сварки зі мною, то її хобі та розрада.
Почалось все при першому знайомстві, коли Віра Павлівна задавала стільки запитань, що я навіть розгубилась і не знала що їй відповідати – вона розпитувала про родину, що я вмію, що я маю і що я роблю. Я розповіла всього по-трошки, але я ще й сказала, що готувати не дуже вмію та й не люблю. От це їй і не сподобалось.
Вже тоді я вислухала лекцію про те, якою повинна бути жінка – готувати смачну та поживну вечерю, вміти пекти тортики на будь-яке свято, робити закрутки та й взагалі все те, щоб чоловік був ситий та задоволений. Коли я намагалась пояснити все – мене просто не слухали.
Тоді я й вирішила – усіма методами намагатись втриматись від конфліктів, щоб не ускладнювати життя ні собі, ні чоловіку. Я розуміла, що свекруха буде пробувати мене виховувати на свій лад – головне ігнорувати. Так мені і вдавалось це робити до певного моменту.
Коли у мого чоловіка був День народження ми вирішили відсвяткувати один день з друзями, а інший – з родиною. І щоб не витрачати час та сили на приготування святкового столу, готувати я вміла, просто не дуже хотіла, ми вирішили піти до ресторану – смачно, зручно та й ми не будемо втомлені.
і от коли всі вже сиділи за столом моя свекруха вирішила сказати тост. Ніхто й не чекав нічого поганого – мати хоче привітати сина, але вона й тут не впустила можливості накапостити.
– Синку, любий, я б хотіла привітати тебе з твоїм днем – для мене це теж видатна дата ,адже я стала матір’ю. ти сам знаєш як я тебе люблю і завжди підтримую. Ти можеш до мене звернутись і за порадою, і за допомогою – я ніколи тобі не відмовлю. До того ж, я завжди готова нагодувати тебе смачною, корисною та домашньою їжею – тим, що потрібно справжньому чоловіку. Шкода, але твоя дружина всіма методами уникає своїх жіночих обов’язків. Навіть сьогодні – замість того, щоб запросити всіх додому і приготувати дома декілька салатів, вона потягнула всіх до ресторану. Але нічого – може вона зміниться, або ти порозумнішаєш, – сумно закінчила свекруха.
В залі запанувала тиша – люди не знали як реагувати на цей «виступ». Я просто зібралась і пішла геть – з того дня я не спілкувалась з нею і бачити її в своєму домі я не бажаю. Чоловік мене зрозумів та підтримав, бо він теж втомився говорити з мамою.
