Дала дітям гроші на квартиру, а зять купив машину і далі живе зі мною

Я зовсім не знаю що робити. Зараз дуже важка ситуація. Мої нерви просто з’їли вкрай. Як зарадити в такому випадку? Хочу поради. Тому, й розповідаю цю історію. Інакше б ніколи не наважилась жал1тись.

Мій чоловік уже помер. Я сама з 11-річного віку виховала донечку. Вона у мене трохи імпульсивна, проте має такий недолік, що не може нікому відмовити чи «показати зуби». Через це на ній всі їздять, а заразом і на мені. Ось так і сталось із зятем. Ще до смерті чоловіка ми придбали дуже гарну квартиру в центрі нашого міста. І почали збирати на майбутнє помешкання дочки.

На 4 курсі університету моя Леся прийшла і повідомила, що одружується з хлопцем. Вони зустрічали 4 місяці і я ще його не бачила. Хоч питала чи це остаточне рішення, та відмовляти їх я не мала права. Дочка ще роботи не мала звісно, а він на 2 роки старший і вже десь підпрацьовував. Власне, пізніше ми познайомились. Хлопець виявляється не з  міста.

Сюди він приїхав на навчання. Грошей у нього зовсім нема. Живе з другом в орендованій кімнаті. Так дешевше. І батьки в селі. Грошей на весілля нема.

Я взяла трішки із накопичень і невеличку вечірку ми змогли влаштувати. Дочку без свята віддавати заміж я не хотіла. Тому організували все, як могли. Та от з проживанням нічого не вирішилось. Зять просто переїхав до нас. Якийсь час мене це зовсім не хвилювало, та надалі почало набридати. За комунальні він не платить, їжі зовсім не купує. Живе, по суті, в своє задоволення. Мало того, бюджету спільного в них нема.

Зять просто каже, що його гроші не можуть нікому належати, він розпоряджається ними як хоче, а моя дочка просто не має ніяких прав. Окрім того, за подаровані гроші з весілля вони з’їздили закордон, а не поклали до збережень. Пожили так  пів року. Мені іноді нерви здавали, та я стримувалась. Все-таки, це вибір дочки.

Далі я захотіла поговорити з дочкою та зятем. Сказала, що так продовжуватись не може, молода сім’я має жити окремо. Віддала їм усі накопичення.

Ми домовились, що вони пошукають варіанти, або куплять маленьку квартиру, або ж ще трохи докладуть, піднаскладають і тоді щось більше оберуть. Проте, отак як зараз продовжуватись не може. Минуло трохи часу. Десь місяць. І тут я дізнаюсь таке, що мене просто вбиває. Я тоді справді ледь інфаркт не отримала, вже швидку викликати хотіла.

Майже за всі збереження зять вирішив купити машину. На квартиру там тепер точно не вистачить, або ж накопичувати довго й нудно доведеться.

Тоді я вже не витримала і просто вибухнула, кричала з усіх сил. Як вони могли так вчинити? Це, виявляється, була ідея зятя. Він давно мріяв про машину, а моя дочка, ніби слабкодуха, не змогла йому заперечити. Мені зараз справді дуже і дуже зле. Я не знаю що робити. Можливо, хтось щось порадить?

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Дала дітям гроші на квартиру, а зять купив машину і далі живе зі мною