Нещодавно, на початку літа, я з дочкою переїхала в інше місто. Тут мені запропонували дуже хорошу роботу і надавали житло.
От лише дитина у мене навчалась у 1 класі, перейти у 2 мала. І її доводиться за собою тягнути. У нас більше нікого нема, та якби й був, то свою кровиночку я б не лишила.
Єдина наша проблема – навчання. Потрібно було б знайти навчальний заклад, і бажано хороший.
Я почала шукати і перебирати школи. Відібрали кілька варіантів. Подзвонила в одну зі шкіл. Мені сказали, що із задоволенням приймуть дочку.
Ми з Олесею зібрались і побігли на наступний день у цей заклад. Зайшли у кабінет директора. Чоловік був дуже серйозний. Зміряв нас згори донизу. І раптом, нічого не питаючи, сказав, що місць у них нема.
Я почала пояснювати, що нас прийняли по телефону. Сказали лише документи занести. Та він сказав, що сам розпоряджається своїм закладом і нічого про це й чути не хоче. Місця для моєї доні немає.
Я звісно ж повернулась додому дуже засмучена. Почали дзвонити далі. Нічого нового не дізнались. Ще один заклад наче погодився.
Ми вирушили і туди, та потрібно було здати екзамени. Ми, впринципі, погодились. Поки дочка писала, я поговорила з батьками. Вони казали, що завдання надзвичайно важкі і у будь-якому випадку потрібно занести хабаря заступнику директора. Я таких грошей не мала. І очікувано у дочки був наче б то найгірший результат. Хоча вона казала, що усе розв’язала.
Ну що ж. Засмутились звісно. Знайшли ще один непоганий варіант.
Дуже гарна приватна школа, освіта там якісна і умови прекрасні. Погодились нас взяти і так гарно спілкувались. Проте, ціна дуже велика.
Виходило, що усю різницю з колишньою зарплатою доведеться віддавати за школу. По суті, втрачу те, заради чого переїхала. Та дитина для мене найважливіша. Тому, я, мабуть, погоджусь.
А як ви вважаєте? Що мені робити? Може, хтось порадить якийсь вихід?
