Я ніколи не ділила дітей на своїх і чужих. І навчила цього й малюків. Бо всім треба ділитись, коли ми сім’я. Як ви зрозуміли я випробувала роль в житті і матері, і мачухи.
Сталось так, що завагітніла у 17 років. Хлопець був досить боязливий, коли почув про це, то одразу втік. До того ж так далеко, що я й не змогла його знайти. Кажуть, поїхав закордон працювати. Та мені й не потрібне був такий батько для дитини.
Батьки підтримали, щоб я народжувала. Та, коли дитині виповнилось 3 місяці, я одружилась з дуже хорошим чоловіком. Він був старший на 5 років, мав 2-річну дочку.
Дружина його, на жаль, померла при пологах. Він не знав, що самому робити і раптом трапилась я. Ми справді полюбили одне одного і щасливо зажили разом.
Минав час. Наші донечки росли доволі дружньо. Моя Діана була схожа на свого батька, а Дмитрова Оля на нього. З характерами така сама ситуація. Ми з Олечкою дуже потоваришували, з нею було легко і спокійно. Зате моя Діана – справжній ураган.
Іноді я не могла впоратись без допомоги Дмитра. Та потім настали важкі час, я займалась дітьми, чоловік втратив роботу, тому вирішив поїхати закордон на заробітки.
Я залишилась з дівчатками сама. Увесь найважчий період – підлітковий – я думала, що просто здурію. Особливо з Діаною. Вона бунтувала, не сприймала мене. Цей характер з нею так і залишився. Оля ж поводилась доволі спокійно і нормально.
Дмитро передав велику суму грошей за кілька років і сказав, щоб я придбала Діані квартиру, адже в неї вже був хлопець. Та я цього не хотіла. Дівчині виповнилось лише 18. Нехай ця покупка не спонукає її до раннього заміжжя.
Тим паче його рідна дочка Оля. Дівчина була щиро рада, коли я повідомила про свої наміри. Та в той вечір подзвонив телефон. Мені сухим голосом сказали про аварію і те, що дочці потрібна термінова дороговартісна операція. У мене не лишилось вибору.
Віддала більшу частину суми з квартири. Чоловік підтримав. Проте, Оля тепер на мене гнівається, і Діана, бо житло хотіла купити не їй. І що мені робити?