У мене є найближча подруга Таня. Разом ми ще з дитинства і вона мені як сестра. Таня з дитиною живе одна – чоловік kинув її, коли дівчинці було два місяці, бо дружина після пологів розт0встіла, перестала виконувати свої жіночі (приготування їжі, прибирання, прання) та подружні обов’язки так, як це було раніше. Його вразлива душа не витримала того, що довелось ділити увагу і любов з дитиною. Зараз Настуні вже 3 рочки.
Нещодавно п0Mерла мама Тані, яка важко хв0ріла останніх кілька років. Подруга давно вже пропонувала мамі переїхати до неї в місто, але та навідріз відмовлялась. Жила вона в селі, майже за 100 км, також одна. Допомагала їй сусідка, якій Таня щомісяця надсилала гроші.
Оскільки в них більше нікого не було, то всі кл0п0ти впали на тендітні плечі Тані. Їй треба було поїхати в село до мами, розібратись з усіма документальними справами та п0х0ванням. Зрозуміло, що дитину туди брати не варто. От я і запропонувала забрати Настю до себе на тиждень-два, доки подруга все владнає.
У мене також є дочка. Але їй уже 15, бо народила я рано. Квартира у нас невелика, тому довелось поселити малечу в одній кімнаті із моєю Христею. Не можу сказати, що вона важkий підліток, але період у неї зараз точно непр0стий – вікова kриза, гормони, юнацький максималізм. Зрозуміло, що з появою нової людини у своєму просторі, моя донька була вкрай 0бурена. Ситуація усkладнювалась ще й тим, що ми з чоловіком цілими днями на роботі й всі «дитячі кл0п0ти» довелось перекласти на Христину.
Щовечора я приходила додому і чула 1стериkи. То Настя десь 0бмочила ліжко, то помалювала улюблений Христинчин блокнот, то р0збила чашку. Щоб якось владнати ці к0нфл1кти я пообіцяла дочці, що відкуплю їй нові речі, які будуть 3ламані крихітними ручками Настуні.
Наступних кілька днів все більше виникало «втpат», але Христя сприймала їх на диво спокійно. Щоправда, сума, яку я мала відшкодувати, вже стала достатньо великою.
Останнього вечора перед приїздом Тані я швидше повернулася додому, щоб випрати й зібрати всі речі її донечки. Вочевидь, Христина не почула, як я зайшла додому, бо, відкривши двері до її кімнати, я побачила, як вона 3нищує свою косметику. Тоді я все зрозуміла. Моя дитина просто вирішила використати цю ситуацію, щоб витягти з мене кругленьку суму.
Розмова була короткою: ж0дних грошей і нових речей вона не отримає, якщо вирішила повестись так піgл0. Ось так часом тебе можуть 0бманю8ати люди, від яких найменше цього очікуєш.