Донька знає, що ми з чоловіком вже не маємо стільки сил та енергії, щоб глядіти за онуком. Але тим не менш, щодня привозить Максимка. До цього всього, ще й молодша донька переїхала до нас з зятем.

У нас з чоловіком є дві дорослі доньки. Старшій Олені вже 35, а молодшій Діані 26 років. Ми з коханим вже 36 років у шлюбі, завжди вважали що гарно змогли виховати донечок.

Оленка вийшла заміж у 25 років, їхньому сину Максимку нещодавно виповнилось 8. Він часто гостює у нас з чоловіком. Дочка з зятем допізна працюють, тому не залишають сина самого вдома, а привозять нам. Максим дуже ворухливий хлопчик і потрібно багато сил, щоб за ним вслідкувати. Спочатку я була рада, що внука привозять до нас, а згодом, це почало дуже втомлювати.

Я намагалась поговорити про це з Оленою, звісно, легенько та з натяками, питала чи не хочуть вони найняти няню, адже з Максимом потрібно ще й займатись по навчальній програмі. Дочка сказала що няню вони й не планували брати, ніби не довіряють сторонній людині. Ми до цієї теми ще повертались не раз, і щоразу Олена вигадувала нові пояснення чому їм не потрібна професійна няня. Я не знала, що їй відповісти, але сказати прямо не змогла.

Нам з чоловіком було вкрай важко, ми люди вже не молоді, та не такі ворухливі. Ми живемо у двокімнатній квартирі, одну кімнату навіть виділили для Максимка. Але не так давно все довелось переставити, адже Діана вийшла заміж і тимчасово переїхала до нас.

У новоспеченого зятя була своя кватира, але вона знаходилась на стадії ремонту. Тому, щоб молодята не тратились на оренду квартири, ми з чоловіком запропонували якийсь час жити у нас. Тим більше Діана вже була вагітна, думала, що так буде краще і я буду мати зможу їй у всьому допомагати. Ця ідея сподобалась усім, крім Олени, вона чомусь вважала, що ця кімната належить її сину.

Я думала, що старша донька зрозуміє, що тепер в нашій квартирі буде тісно галасливій дитині, але нічого не змінилося – внук, як і раніше проводив у нас майже весь день. Не раз Діана телефонувала сестрі й просила забрати сина, бо з ним ніхто не справлявся. Та вона нікого з нас не слухала, й продовжувала його привозити. Коли я з чоловіком хворіли, Діана була змушена дивитись за племінником, їй було не так легко, адже вагітність протікала з ускладненнями.

Я звісно дуже люблю онука, але зовсім не розумію своєї старшої доньки, чому вона не розуміє своїх рідних і не найме спеціаліста, щоб той приглядував та розвивав малого?
Вирішила сама попросити знайому сидіти з Максимком, домовились про не велику оплату і нарешті в нашій квартирі запанувала тиша й спокій. Саме це було необхідно усім, особливо Діані – вона була на останньому місяці вагітності й ось-ось мала народити.

Коли Олена дізналась про те, що я зробила, прийшла й влаштувала справжній скандал. Все кричала, які ми погані бабуся і дідусь, бо не піклуємось про власного онука. Тоді від хвилювань у Діанки почались пологи, ми мерщій рушили в пологовий і незабаром народилась гарна маленька дівчинка Анна. Вся родина прийшла привітати новоспечених батьків, а Олена показово ні з ким не розмовляла.

Ми були заклопотані новонародженою онучкою, Діана прекрасно справлялась з усім і практично не просила допомоги. А коли минув місяць після пологів, вирішили, що час переїжджати у своє гніздечко. Якраз у квартирі вони закінчували ремонт та залишалось лише меблі докупити. Ми зі сватами вирішили допомогти їм з цими покупками й Діана з чоловіком переїхали.

Старша ж донька, так і не йде на примирення, але внука продовжує привозити. Я вже з нетерпінням чекаю початку навчального року, щоб Максимко пішов до школи й ми мали змогу проводити хоча б пів дня у спокої та тиші.

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Донька знає, що ми з чоловіком вже не маємо стільки сил та енергії, щоб глядіти за онуком. Але тим не менш, щодня привозить Максимка. До цього всього, ще й молодша донька переїхала до нас з зятем.