Мені в цьому році виповнилося вже 50 років, і у мене є дорослий син від попереднього шлюбу. Перший раз одружився я рано і так сталося, що ми розлучилися коли Дмитру було лише чотири роки. Дружина знайшла собі іншого чоловіка і пішла жити до нього, маленького сина ж залишила жити зі мною. Мамою вона була ніякою, материнська любов в не тоді зовсім не прокинулась, тож пішла вона від нас легко. Коли Дмитру виповнилось 13 років, я одружився вдруге, і живу з цією жінкою й тепер. Перші роки нашого спільного життя мій син любив та поважав мою другу дружину, а вже коли став повнолітнім, то став поводитися по іншому. Мало того, він розшукав свою рідну матір і став спілкуватися з нею.
Видно було, що моїй дружині не приємно було це все, бо саме вона була поряд з Дмитром у важливі моменти його життя, ростила, годувала і підтримувала у всьому його, як рідного. Ми боялися, що моя перша дружина буде якось негативно впивати на сина чи навіть вмовляти його переїхати до неї. Та все-таки ми вирішили не вмішуватись, бо вважали, що це життя Діми й він вправі сам вирішувати, пробачати йому свою рідну матір чи ні.
Через пів року син повідомив нас, що одружується, тож ми почали готуватися до весілля. Порадившись з нареченими та сватами ми вирішили зробити пишне весілля на набережній, біля річки. За весілля платив своїми коштами я, як весільний батько, та мій сват. Коштів великих у мене тоді не було, тому я взяв позику у своїх знайомих. Моя ж перша дружина не вважала за необхідне допомогти сину хоча б фінансово, мало того, чоловік у неї досить таки заможна людина. Та вона відразу сказала, що за все платять завжди чоловіки, а її чоловіка це не стосується зовсім. Мене це трохи обурило.
Підготовка до весілля йшла повним ходом, і ось за неділю до весілля син сказав мені, що його наречена хоче ідеальне весілля з дотриманням усіх весільних традицій. Тому їм потрібно, щоб справжня мати нареченого не просто прийшла на весілля як гість, а щоб розстилала перед ними весільний рушник і була поряд весь день як весільна мати.
Я ще не розповідав своїй дружині про таке дивне прохання дітей, але точно знаю, що воно їй не сподобається. Мало того, моя дружина може образитись і зовсім не піти на весілля. Мені ж, як батьку, хочеться, щоб діти щасливі були, адже це їхнє свято. Та і дружину образити я не можу, тому що вона разом зі мною буде відпрацьовувати ту позику, яку я взяв на весілля і зараз помагає нареченим всім. Також не зрозуміло мені те, чому це моя перша дружина буде «королевою балу», якщо навіть при великих статках пожалкувала рідному сину грошей на весілля? Що мені робити? Як вийти з цієї ситуації?