Хоч мені вже майже 30 та я не поспішаю заміж через те, що довкола дуже багато «матусиних синочків», а жити зі свекрухою я не збираюсь

Дехто скаже, що я вже давно мала б бути одруженою та няньчити хоча б одну дитину, але у мене інша думка на все це. Ні, я хочу мати сім’ю, дітей та все те, що має більшість. Та я не можу знайти справді того, з ким готова пов’язати своє життя. Мені часто трапляються або ж ті, хто не готовий до одруження, або ті, хто ніяк не вилізе з-під маминої спідниці. В обох випадках це дурна трата часу. І стосунки багатьох моїх подруг та знайомих цьому приклад.

Якщо жінка обирає чоловіка, який усіма силами тримається за свою незалежність та свободу і годує обіцянками «одружитись завтра» – вона просто гає час, який краще витратити на себе.

А от якщо жінка знаходить такого, який хоче одружитись, але кличе жити до батьків чи дозволяє свої мамі керувати – це ще гірше. Адже спочатку ви впевнені, що у вас справжня сім’я, а на ділі – у вас керує свекруха. Ні, звісно, це не про всіх. Та дуже часто трапляється, що ті дорослі чоловіки, які ще у свої тридцять живуть з мамою – й кроку без не неї не ступлять, нічого не зроблять без її згоди та завжди будуть прислухатись до її порад.

Сама мала я такий досвід – добре, хоч заміж не встигла вийти. Мій колишній Юрій, з вигляду розумний, успішний хлопець, був «матусиним синочком» до кінчиків пальців. І в цьому я остаточно переконалась за місяць до весілля, коли моя майбутня свекруха, яка нею на щастя не стала, почала наводити свої порядки й у мене вдома та намагалась мене приструнити – я мала виконувати все те, що вона скаже, так як вона скаже й завжди радитись з нею про все. Це стосувалось як побуту, так і питань грошей та стосунків з чоловіком. Такого тиску та наглості я не витримала й одразу поставила все на свої місця. Та разом з тим посварилась з Юрієм, який горою стояв за маму та її правила. Добре, що доля мене вберегла від цієї сімейки.

Тепер я на все дивлюсь зовсім інакше – краще, щоб свекруха жила далеко та одразу ж побудувати з нею такі стосунки, які б не дозволяли їй переходити межі. Хоча я таки сподіваюсь, що мені пощастить і мені трапиться хороша та порядна жінка, яка стане для мене другою мамою.

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Хоч мені вже майже 30 та я не поспішаю заміж через те, що довкола дуже багато «матусиних синочків», а жити зі свекрухою я не збираюсь