Покоління наших батьків завжди вірило, що шлюб – це на все життя. Р0злучення у їхні ровесників було рідкістю і я ніколи не могла повірити, що таке трапиться з мамою і татом. Більше вже хвилювалась за свій шлюб, бо чоловіки зараз дуже непевні і нечесн1.
Мої мама і тато одружились у 86-му році. Родини їхні були середньостатистичні, не надто бідні, тому у весілля вклались по повній. Гуляли там усі родичі і тата, і мами. При чому навіть ті, кого молодята вперше бачили. Або ж узагалі односельчани, з якими родини лише вітались до цього часу. Загалом, усе традиційно і як годиться.
За декілька років мама народила мене, час минав. Батьки переїхали в місто, вдалось знайти гарну роботу і житло. Тож ми досить добре влаштувались. Я дуже рано пішла в садок.
Минуло 5 років, я гарно навчалась у хорошій школі і думала, що в мене найщасливіша родина. На літні канікули я їхала до бабусі і дідуся по маминій лінії. Усю літню пору там відпочивала, насолоджувалась справжнім дитинством. На зимові канікули перед святами їздила до татових батьків.
А на свята туди і мама з татом приїздили, могли там посвяткувати, колядувати. Ніколи цього не забуду. Зараз вже так не буде. І у моїх дітей тим паче.
Зараз бабусі і дідусі усі померли. Залишилась в живих тільки татова мама, проте зараз себе зле почуває.
Я дуже боялась одружуватись. Справді! До того ж довгий час я постійно хвилювалась за своє майбутнє. Погодилась на пропозицію вийти заміж лише втретє. Наслухалась, певно, від подруг страшних історій як чоловіки зраджують і покидають дружин з дітьми на руках напризволяще. Та що ж тут зміниш? Хто не ризикує – той не п’є шампанське.
Увесь час я насторожено ставилась до Петра, та пізніше таки почала йому довіряти. Зараз я мати, народила донечку Соню, які вже 8 місяців.
І нещодавно просто неначе грім серед ясного неба дізнаюсь жахливу новину. Мої батьки, котрі вже 30 років подружнього життя відсвяткували, розлучаються.
Я довго була в досить жахливому шоці, не розуміла що відбувається, переконувала батьків подумати і вирішити все мирно й розумно.
Та вони не погоджувались. Як сказала мені мама, вона дізналась, що батько зраджував, до того ж кілька раз і терпіти такого ставлення вона не буде. Я вирішила не втручатись. Тато зараз переїхав у будинок батьків в село. З мамою вони не спілкуються. Та ще дещо…
За пів року мама познайомилась з чоловіком-вдівцем, і вони одружились. Мужчина наче непоганий, та я не надто хочу знайомитись. Отак іноді буває, тепер живу своїм життям.
