З моїм сином в житті сталась одна сумна історія, яку я хочу вам розповісти. Мій син був завжди бешкетником. В молодших класах чіплявся до дівчат, шарпав їх за косички, бився з хлопцями, вчитись не хотів. Я постійно приходила до класної керівнички та червоніла, слухаючи історії про мого сина.
Підрісши, він трохи заспокоївся, закінчив школу та поїхав вчитись в інше місто.
Вивчився, приїхав. І майже відразу закохався у онуку нашої сусідки Оленку. Оленка хороша дівчинка, я її ще маленькою пам’ятаю: завжди охайна, спокійна, вихована дитина. Оленка займалась танцями та вишивала. А зараз вона гарна доросла 21 річна дівчина. В таку важко не закохатись: темне густе каштанове волосся, гарні чорні очі та пухкі губи. Голос в дівчини глибокий, а сама вона розумна, як вчена.
Мій син відразу закохався в Олену, це я помітила по очах. Вони зустрілись у під’їзді, і після того він тільки про неї й говорив. Розпитував у мене все, але я не говорила усього, що знаю. Зараз ви зрозумієте чому.
Наступного дня, коли Оленка йшла в магазин, аби купити бабусі продуктів, мій син зустрів її на вулиці. Не став соромитись — познайомився. І того ж вечора вони пішли в кафе. Гуляли вони довго, але додому син прийшов злий, наче пес. “Відправила, – каже, – мене додому. Сказала, що я їй не підходжу, а чому — не сказала.”
Я розпитала все у сина, він розповів як є. Вони ділились думками, а мій син запитав щодо стосунків — чи мала вона колись хлопця чи ні. Оленка засоромилась, а мій син в той момент видав: “Бо я вважаю, що жінка, в якої було більш, ніж один чоловік — брудна. Не вважаю таких жінок нормальними. Та і за жінок не рахую. А коли жінка ще й з дітьми в придачу, то кому вона така потрібна взагалі? Такі повинні бути все життя самі.”
Насправді, я не знаю звідки в нього в голові такі думки і чому він так вважає, але знаю одне: Оленка в 18 років завагітніла і народила здорову гарну дитинку, але от хлопець її з дитиною покинув. З того часу вона разом із мамою виховують маленьку Надю, тому така реакція в дівчини була.
Я розповіла про це сину, а він взявся за голову. “Закохався я, мамо, – каже, – що ж я накоїв?” Отак в одну мить він змінив свою думку. Ходив до Олени, просив вибачення, але та і слухати не стала. “Така як я, повинна все життя бути одна, хіба не ти так казав?” – питала.
Пройшло 10 років з того моменту, а син і досі іноді згадує свої слова, та дуже про це шкодує. Він досі один і так і не знайшов свого кохання.
