Моя бабуся — це чудова та смілива жінка, адже одного разу вона зробила те, що всі інші вважали божевільним, але це допомогло їй стати вільною та щасливою.
Бабусю звуть Ангеліною, і вона всю молодість провела в селі, мріючи про місто. Та одного разу вона зустріла чоловіка, в якого відразу закохалась — Віктора. Вони почали зустрічатись, але моя бабуся відразу повідомила його про те, що не хоче жити в селі. Відтоді Вітя робив усе можливе для того, аби переїхати зі своєю коханою до міста.
Молоді люди одружились, народили двох чудових дітей, купили велику квартиру, де жили щасливо, та в один момент сталось те, чого Ангеліна боялась найбільше: її коханий почав захоплюватись алкоголем. Колись сім’я бабусі страждала від того, що її тато пив, зривався на всіх, кривдив її маму тощо. Та мама Ангеліни не могла ніяк покінчити із цим та розійтись зі своїм чоловіком, адже зруйнувати сім’ю — це найгірше, що може зробити жінка у своєму житті, тому їй доводилось тільки терпіти та мучитись поруч із ним.
Відтоді як Вітя почав пити, бабуся моя почала страждати, оскільки він часто грубив їй, зривався на дітей, і Ангеліна просто не знала, що із цим робити. Вона терпіла, адже діти однаково дуже любили батька. Вона терпіла Віктора, деякі його жахливі вчинки. Не влаштовувала скандали через те, що він іноді не ночував вдома, що приходив п’яний додому та дебоширив.
Після довгих років, коли вони жили, наче кіт із собакою, не говорили тижнями, кричали одне на одного, Ангеліна вирішила, що абсолютно не заслуговує на таке відношення до себе, адже вона чудова жінка: займається дітьми, готує, прибирає вдома, працює і забезпечує себе сама, в той час, як Вітя ніяк не може вибратись із тієї павутини алкоголю, яка з кожним днем засмоктує його все сильніше.
Тож, Ангеліна вирішила для себе, що не збирається більше мучити себе, і хоче розвестись із Віктором. Своє рішення вона спочатку добре обдумала, а вже потім розповіла про це своїм рідним та друзям. Її подруги абсолютно не зрозуміли вибору Ангеліни, адже розлучитись — це залишитись без чоловіка, бути матір’ю одиначкою та одинокою жінкою.
Її рідним та друзям ніяк не приходило в голову те, що моя бабуся все ж наважиться на таке серйозне рішення, адже в ті часи опинитись в такому становищі — це сором. Та Ангеліну це ніяк не бентежило, оскільки вона обрала для себе бути щасливою та вільною від того тягаря, який вона несла на своїх плечах весь цей час.
Після того, як я дізналась її історію, то відразу зрозуміла для себе той факт, що завжди потрібно обирати себе і своє щастя, адже думка оточуючих абсолютно не має значення тоді, коли від твого рішення залежить твоє життя, успіх та благополуччя.
