Ще коли ми з коханим зустрічалися, він розповідав про свої уявлення нашої сім’ї. Михайло вважав, що чоловік повинен працювати й забезпечувати сім’ю, а дружина має займатись дітьми, побутом та куховарити.
Мабуть, як і більшість незаміжніх дівчат я поняття не мала який вигляд повинна мати моя сім’я, тому не суперечила коханому і погодилась на такий розподіл обов’язків у сім’ї. Згодом ми одружилися і все було як планували. Я створювала затишок у дома й чекала чоловіка з роботи, попередньо приготувавши смачну вечерю. Спочатку я навіть отримувала від цього задоволення.
Незабаром ми дізнались про скоре поповнення нашої сім’ї. З нетерпінням чекали чергового УЗД, щоб побачити нашого малюка і ретельно дім підготовлювали до появи дитинки.
Наші стосунки змінилися і стави в рази кращі, з цим очікуванням ми не звертали увагу на різні побутові дрібниці, як раніше бісили. А після народження нашої донечки й часу не було сваритися, так були захоплені своїм батьківством.
Але як всім відомо, з часом все змінюється – так трапилось і в нас. Хоч я й дуже щасливою була в ролі матері, але решту обов’язків ніхто не скасовував. Було враження, ніби попала у день сурка з якого не могла ніяк вибратись. Михайло, звісно, також доглядав за донечкою коли приходив з роботи й це на трішки допомагало мені.
Так я протягнула рік допоки не зрозуміла, що таке життя не для мене. Кожного такого дня відчувала пустоту й повне нерозуміння куди рухатись далі. Розмови з чоловіком не допомагали – його все цілком влаштовувало і він не бачив суті проблеми.
Тоді вирішила діяти кардинально і по своєму – влаштувалась на роботу, а донечці найняла няню, повідомила Михайла, що тепер готуватимемо їсти разом, або замовляти доставку, так само й з прибиранням. Він спочатку не розумів для чого це, адже ще під час зустрічань домовились про інше.
Але я була налаштована серйозно і знала, що все роблю правильно. Так і справді стала менш дратівлива і по справжньому радіти часу проведеним з донькою. Було відчуття, ніби до цього й не жила. Мами мене зрозуміють, що робота жінки в сім’ї надзвичайно складна і як тільки ви розумієте, що це не приносить вам щастя, потрібно щось міняти, бо далі ставатиме лише гірше.
Лише після того, як все сама реорганізувала, я стала по справжньому щасливою жінкою, яка насолоджується життям і дарує це щастя своїй сім’ї. Михайло ще усвідомлює нововведення, але впевнена, з часом буде сприймати таку модель сім’ї як норму.
