Коли Іван вступив до університету, то бабуся з дідусем вирішили витратити свої заощадження на внесок за квартиру і оформити іпотеку. Добре, що в обох була пенсія військових і вони могли виплачувати цю суму. Поки Іван вчився, бабуся та дідусь здавали квартиру і не говорили нікому про її існування. Сюрприз вирішили зробити хлопцю на випускний

Ніна Степанівна та Олексій Борисович виховували онука майже самі. Їхня донька вже вп’яте виходила заміж і дитиною з кожним новим шлюбом цікавилася все менше. Вони звuнyвaчyвaлu себе у такій її поведінці, адже поки були молоді, то обидва були військовослужбовцями. Їх переводили із міста до міста, навіть країни змінювалися. Вони хвилювалися, що тоді нанесли дочці тpaвмy. Тому намагалися сприймати та любити її такою, як вона є. Онукові ж приділяли весь свій час та свою любов.

Іван ріс розумним та толковим хлопцем. Добре вчився у школі.

Порадилися Ніна Степанівна та Олексій Борисович і вирішили, що після їх смерті квартира лишиться доньці, а от онукові потрібно власне житло і вирішили усі заощадження витратити на перший внесок, а решту взяти в іпотеку. Добре, що пенсії військових вистачало. Про це рішення вони нікому не сказали. Та, щоб квартира не простоювала, поки онук навчався, вони її здавали. І житло не пустує і їм копійка, віддавали онукові, щоб не жив лише на стипендію. Вручити ключі від житла планували на випускний онука, але йому ще півтора роки було до закінчення.

Одного дня їм зателефонував потенційний зйомник квартири. Яке ж було здивування, коли одного дня після дзвінка на огляд квартири прийшла їхня власна донька. Варто сказати, що вона здивувалася не менше за батьків.

До тями вона прийшла набагато швидше, ніж Ніна Степанівна та Олексій Борисович і влаштувала справжнісінький скандал. Кричала, що як вони могли не говорити, що мають ще житло, коли вона з чоловіком по орендованих квартирах їздить, говорила, що ж то за батьки такі, які шкодують рідній доньці куток надати.

Їм тяжко було те все слухати, але вони знали, що аби впустили дочку з чоловіком у ту хату, то онукові вона б уже не дісталася. Тому сказали їй, що тут вона жити не зможе і як хоче, то можуть з чоловіком у них жити. Дочка грюкала дверима та казала, що нажилася уже з ними вдосталь. Батькам тяжко було чути таке від власної дитини, але вони сподівалися, що онукові там житиметься щасливо.

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Коли Іван вступив до університету, то бабуся з дідусем вирішили витратити свої заощадження на внесок за квартиру і оформити іпотеку. Добре, що в обох була пенсія військових і вони могли виплачувати цю суму. Поки Іван вчився, бабуся та дідусь здавали квартиру і не говорили нікому про її існування. Сюрприз вирішили зробити хлопцю на випускний