Я влаштувалась офіціанткою близько місяця тому. В цей час я навчалась в престижному виші, але хотіла трохи заробити. Ресторан був не дешевий та ще й в центрі міста. Часто, до нас навідувались відомі і впливові гості. У ньому подавали вишукані страви, які готував шеф, що навчався в кращих кухарів Франції. А керівником був молодий чоловік, який вклав гроші подаровані батьком в бізнес. Звичайно, він виглядав наче з обкладинки журналу. Та напевне, важко було б знати дівчину рівну йому.
Невдовзі, я почала помічати його погляд на собі. Він питав, як мені робота, чи не важко працювати до ночі. Я сприймала ці питання, як звичайний діалог керівника і підлеглої. Ніколи й на думку не спадало щось більше. В ресторан приходили світські левиці, які вимагали уваги від молодика, але йому вони не були цікаві. Те як він їх відшивав смішило нас з іншими офіціантками.
Одного дня він попередив нас, що ввечері він планує зустріч у ресторані, але після закриття. Чоловік замовив страви та наказав залишити лиш одну офіціантку, яка зможе після вечері занести посуд до посудомийки. З всіх він обрав мене на цю роль. Звісно, я була не в захваті, але відмовити не могла.
Коли заклад зачинився, стала організовувати столик для зустрічі шефа. Він помітно хвилювався. Дівчата попросили розповісти, хто ця незнайомка, за для якої він зачинив весь ресторан. Мені теж було цікаво побачити цю фотомодель або акторку, що покорила серце нашого керівника.
Я довго чекала, проте ніхто не приходив. Шеф самостійно поставив страви на стіл та запросив мене приєднатися. Моєму здивуванню не було меж. Виявилось, що всі ці приготування були для мене. Чоловік розповів, що вже давно закохався в мене. Але признатись в цьому хотів, по особливому, тому що вважав мене особливою дівчиною. Звичайно, зі слова покорили моє серце. Це все було наче в казці.
Так відбулось наше перше побачення з майбутнім чоловіком.