Мала не моя, так тьотя Люда каже

Нещодавно мені жалілась моя подруга. Ми бачились рідко після її пологів. А тут вона мені раптом подзвонила уся в сльозах. Сказала, що йде від чоловіка. Мені було дивно, адже в них завжди все було добре, вона казала, що дуже щаслива. Чоловік не був надто багатим, але дуже добрим, спокійним. Тож вони за рік одружились і одразу ж хотіли дитину. Зараз їхній донечці вже 3 рочки. Я запросила її в кафе і вона одразу ж погодилась. Мабуть, дуже хотіла переповісти усе, що трапилось.

Коли вона народила, був вечір суботи. У вівторок, як зараз пам’ятаю усі вже вранці були під вікнами і чекали на молоду матусю з донечкою. Її мали назвати Оленка. Ігор був дуже щасливий, аж сяяв. Я також прийшла привітати подругу. І ще приїхала її мама. Вона вже була старшою, жила далеко, та не привітати не могла. А його батьки вже давно померли.

Прибігла Настя в кафе, вся в сльозах. Ще була на емоціях. Почала розповідати.

–Уявляєш? Все через сусідку. Зовсім не має чим зайнятись. Хоча Ігор теж свого вартує. На такі дурниці ведеться. Сидимо одного вечора, чекаємо з Оленкою його з роботи. Прийшов. На дитину й не гляне. Одразу сказав, що хоче зробити тест ДНК. Я була в шоці. Спочатку навіть не знала що відповісти. Ми звісно ж тоді дуже посварились. Потім виявляється, що сусідка, тьотя Люда, йому сказала, що Оленка зовсім на нього не схожа. А оскільки я вже була вагітна, коли ми одружувались, то точно дитина не від нього. Мене це дуже образило, та я таки зробила тест ДНК. Сьогодні прийшов позитивний результат. Я кинула його йому в обличчя, та пішла з дитиною. У мене були деякі заощадження, тож я орендувала квартиру. Тепер точно не повернусь.

Я звісно намагалась її заспокоїти, та втручатись в такі важливі рішення не хотіла. Все-таки їй краще знати що робити зі своїм життям.

Ось так і руйнуються родини. Через недовіру.

І як взагалі можна судити по зовнішності твоя дитина чи не твоя. І навіщо чужим людям пхати свого носа у чужу сім’ю. Цікаво чи не мучитиме совість цю сусідку? Ось так собі жили щасливо люди, дитина сім’ю повну мала. І ця сім’я розпалась просто через одне висловлювання. Ось так просто.

 

 

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Мала не моя, так тьотя Люда каже