Моя мама п0кинула тата після 12 років подружнього життя, коли мені виповнилось 5 років. Я не надто добре пам’ятаю усе своє дитинство. Та про присутність матері звісно ж забути неможливо. А тут вона раптом зникла. Мама була сир0тою, тому її родина відповідно теж не могла зі мною спілкуватись. Наскільки я знаю, вона знайшла собі іншого чоловіка. Та ніколи про таке не допитувався. П0кинула, то й п0кинула. Яка різниця чому? За всі ці роки вона жодного разу мною не цікавилась, не телефонувала, не кажучи вже про якусь фінансову допомогу чи зустрічі. Тато виростив мене сам. Нещодавно вдруге одружився. У мене прекрасні стосунки і з мачухою, і з її доньками. Вони мені справді стали як молодші сестрички.
Чи було мені сумно через це? Чи маю якусь психологічну травму? Та ні. Мабуть, буде брехнею, якщо відповім ствердно.
Я постійно спілкувався з татовою родиною. Вона у нього була хоч і невеличка, але дуже дружня. Діти тітки були мені за рідних братів. Ми усюди разом грались, гуляли, виконували домашні завдання. На Різдво їздили до бабусі з дідусем у село. То була особлива розвага. Ми постійно колядували, веселились, грали в сніжки. Я ніколи не згадував про маму. Навіть, якщо інші розповідали про свою. У мене був найкращий тато. Цього вистачало сповна. Проте, звісно, осуд і питання до цієї жінки я проносив крізь роки. Не розумів, як можна залишити рідну дитину.
А от нещодавно трапилось таке, що дуже мене здивувало. Мені виповнилось 19 минулого місяця. І тут на поріг незрозуміло звідки ступає жінка. Каже, що вона моя мама і дуже рада мене бачити. Наче б то усі роки дуже сумувала за мною. Та не могла повернутись з-за кордону. І тепер привезла мені подаруночки за всі ці роки. І поклала два невеличкі пакети переді мною на підлогу. Я був просто вражений. Як легко людині до мене з’явитись і отак розповідати спокійно про свій вчинок. У неї ні краплі жалю не було в очах, навіть сльозина не навернулась. Зовсім не розчулив її син, що підріс на 14 років. Вона ж зовсім мене не бачила. Та що там? Навіть не дізнавалась як справи, чи я взагалі живий-здоровий.
