Тому після другого розлучення я вирішила зосередитись тільки на дітях і не шукати нового кохання. Тож всю свою любов, увагу та сили я вкладала у сина та доньку. тому я дуже боялась їх осуду, але все вийшло зовсім інакше.
Моє особисте життя завжди було не надто радісним, бо я ніколи не відчувала справжнього жіночого щастя. Вперше заміж вийшла у 18 років за однокласника – мені здавалось, що це на все життя. Та вже через 3 роки подружнього життя мій чоловік знайшов собі коханку. Його не спиняло й те, що у нас підростав син – просто одного дня зібрав речі та пішов. Я, в свої 21, залишилась сама з дитиною на руках. Було важко, але вже за два роки я зустріла Романа.
Він і став моїм другим чоловіком. Все розвивалось поступово і мені здавалось, що я вже знаю цю людину. Він дуже добре ставився до мого сина і це мене підкупило. За рік ми побрались.
Наше сімейне життя складалось доволі добре – чоловік відкрив власну справу, ми жили у моїй квартирі і вже за декілька років у нас народилась донечка. Я була справді щаслива й вірила, що нарешті у мене є справжня сім’я. Чоловік запевняв, що кохає мене.
Та за декілька років я помітила, що він змінився – частіше затримувався на роботі, на вихідних тікав по справах. З часом я дізналась про молоду коханку. Ні, він не хотів йти до неї і запевняв, що це просто захоплення. Та я не хотіла й бачити його – зібрала його речі та відправила геть.
Після розлучення пройшло вже більше 5 років і за весь цей час у мене не було жодних стосунків, я приділяла весь свій час своїм дітям – чину вже було 20, а доньці 13. Я була переконана, що так буде завжди – я залишусь сама. та доля вирішила інакше.
На Дні народженні подруги я зустріла Миколу – красивого та розлученого. Ми розговорились та я багато дізналась про нього. Він розлучився декілька років тому, теж через зраду, але дружини, дітей у нього не було і він на 5 років молодший за мене. Це мене дещо спантеличило, але серцю не накажеш. Та й Микола одразу ж зацікавився мною і його не спиняло те, що у мене є діти.
Наше спілкування переросло у щось більше – з часом ми почали зустрічатись. Тоді я не знала, як зізнатись дітям у цього і все тримала у секреті. Та коли Микола зробив мені пропозицію зрозуміла, що потрібно відкритись дітям.
Я вирішила поговорити з ними. Приготувала смачну вечерю і вирішила поговорити по душах – щоправда без присутності коханого. Я делікатно підвела дітей до цієї теми та намагалась пояснити все. Та, як виявилось, вони вже давно здогадуються, що я закохана. І вони справді щасливі за мене – переживали, щоб я не була самотня. Вони не просто прийняли мій вибір, а ще й підтримали мене та з радістю погодились познайомитись з Миколою.
Як виявилось мої діти виросли розуміючими людьми на яких я можу покластись у будь-якій ситуації і які мене підтримають.