Ми ділились усім – розмовами з друзями, плітками, новинами та думками. І мені здавалось, що ми настільки близькі, що я можу довіряти людині та не замислюватись. Але виявилось, що моя Тамара має великий секрет від усіх, в тому числі та від мене.я дізнався про нього і тепер не знаю, що й робити. Вона мені не зраджувала, але таки обманула.
З Тамарою ми познайомились в університеті – обоє приїхали до столиці з невеличких міст. Дівчина мені одразу сподобалась – говірка, красива та приємна. Ми гуляли, багато розмовляли, ходили у кіно та просто проводили вільний час разом. І не дивно, що наші стосунки переросли у щось більше, ніж просто дружба.
Одразу по закінченню університету ми відгуляли невеличке весілля з рідними. Серед гостей, звісно ж, були батьки та мари та її рідна сестра, котрій на той момент було всього 6 років. Я ще здивувався, що мої тесть та тещі зважились на другу дитину, коли їм було вже майже по 50. Але дружина переконала мене, що вони сприйняли маленьку Іринку як подарунок Бога. І саме тому всі її страшенно люблять та оберігають. В тому числі та моя Тамара.
Вона щомісяця віддавала певну суму батькам на дівчинку, купувала подарунки, часто їздила у гості. Я завжди думав, що це така сильна любов до сестри. А виявилось все набагато заплутаніше. І про це я дізнався, коли підслухав розмову коханої з її мамою:
– Мамо, будь ласка, ще не час все розповідати Іринці. Вона ще надто маленька. Та і як я маю про це сказати Михайлові? Давай ще почекаємо. Я розумію, що я її мама, але я зараз не можу нічого вдіяти.
Я стояв як вкопаний і не міг промовити слова. Та Тамара помітила мене і просто розгубилась, почервоніла та почала щось бігло говорити. Я майже не чув її. Я миттю вибіг з квартири й до вечора не повертався. Коли я дещо охолов, то вирішив поговорити з нею.
Все виявилось не так просто й однозначно. Тамара завагітніла, коли їй було 15 років – від сусідського хлопця, який був на 5 років старший. Він, звісно ж, відмовився від неї та дитини і сказав, що не має жодного стосунку до вагітності дівчини. Спочатку Тома замислювалась про переривання вагітності, але зрозуміла – вона не може цього вчинити ні з собою, ні з дитиною. Добре, що її батьки вирішили підтримати доньку і допомогти. Вони вирішили подати все, ніби мати Тамари вагітна та народила доньку – на час вагітності мою дружину відправили у село до бабусі. А сусідам сказали, що та доглядає за старенькою.
Коли на світ з’явилась Іринка – всі оточуючі та рідні повірили, що народила її моя теща. З часом Тамара закінчила школу та вступила до університету, де й зустріла мене. Її таємницю не знав ніхто, окрім батьків. І хоч Тамара не називала себе мамою Іринки, але вона її любила надзвичайно сильно і турбувалась про неї як могла. А дівчинка сприймала її як старшу сестру.
Після цієї розмови я зрозумів мою дружину і думаю, що маю її підтримати. Так, мені не приємно, що я нічого не знав і від мене приховували таку серйозну інформацію. Але я розумію й Тамару. Тепер я намагаюсь зібратись та оцінити ситуацію правильно, не роблячи поспішних вчинків.
