Але після того, як він пішов до школи все змінилось – вчителі почали скаржитись на нього і запевняти мене, що він любить сперечатись та штовхати дітей. Для мене це стало шоком – мій Олежко хуліган? Ну як таке може бути.
Ви скажете, що кожна мама захищає свою дитину. Ви праві, але я просто справді не могла повірити, що він б’є дітей та вступає у конфлікти. З розповідей вчительки він може штовхнути дитину, обізвати чи кинути речами. Це трапляється не так часто, але буває. І що вже декілька батьків жалілись на мою дитину.
Я вирішила розібратись у ситуації та поговорити з сином. Звісно без криків, сварки чи підвищених тонів – просто тихо, спокійно та ненав’язливо. Спочатку Олег не надто хотів говорити про школу, але потім поділився зі мною переживаннями.
Як виявилось мій син дуже переймається, коли хтось ображає слабших. От це і є причиною його конфліктів. Насправді він не нападає, а намагається захистити інших. Всі конфлікти у нього виникають з задирами, які ображають інших дітей. Ці діти можуть обізвати когось, штовхнути чи насміхатись, а мій син не вміє дати їм відсіч словами. Звісно, це не причина так себе ввести, але я тепер розумію чому він себе так поводить.
Я спробувала пояснити йому, що так не можна вирішувати проблеми та завжди краще говорити. Розмова була довгою та емоційною – син ніяк не розумів, чому ті хлопці так себе поводять. Але він таки пообіцяв мені, що не буде більше битись чи сваритись.
Але я таки пішла до школи й поговорила з вчителями, щоб вони більше приділяли уваги школярам.
