Чоловік cepдuтьcя, що як не запитає щось у сина, а той йому все хвалиться, що вони з Іваном Дмитровичем навчилися, змайстрували чи спілкувалися. Усі розмови навколо нього. З подарунками рідний батько вгадати не може, а от Іван Дмитрович дуже влучно вибирає подарунки синові, хай і недорогі, але малий у захваті бавиться з ними й каже, що мріяв про таке.
Чоловіка дратує, що чужа людина стала ближчою за рідного батька. Але ж раніше, він був дуже задоволений, що сусід сидить з малим. Наш старший син навчається в іншому місті, а молодший ще не ходить до школи. Ми намагалися водити його в садочок, але дитині там не подобалося, чоловік жалівся, що дитина у нас дуже шумна та активна і заважає йому працювати, а після роботи вже немає сил з ним бавитися. Ми почали шукати няню. Якось говорили про це із сусідкою, а вона сказала, що Іван Дмитрович із третього поверху вже життя був вихователем у дитячому садочку. А зараз на пенсії, то може до нього звернутися і поруч, і досвід має.
І справді виявилося, що це гарний варіант для нас. З сином вони швидко знайшли спільну мову, він швидко навчився читати, писати свої перші літери, почав цікавитися динозаврами та літаками. Ми не могли натішитися таким нянем для нашої дитини. Я була спокійна, що синочок в гарних руках та ще й буде цілком підготовлений до школи. Іван Дмитрович теж дуже радів, казав, що за життя звик до дітей, їх активності, а на пенсії самому було нудно, каже, що сам неначе помолодшав та набрався сил.
Та останнім часом чоловік став дуже незадоволений тим, що наш син так багато часу проводить із сусідом. Каже, що у малого лише балачок про нього та їхні спільні розваги, а чоловік тепер не може знайти підхід до дитини. Все малому нецікаве, що батько пропонує. Чоловік вважає, що надто багато часу син проводить з Іваном Дмитровичем, навіть у вихідні, коли ми вдома, проситься до нього в гості або разом погуляти на майданчику. Сусід ніколи не відмовляє, бувало кілька разів таке, що ніяк вкласти дитину не могли, то кликали на допомогу сусіда і малий засинав дуже швидко. Зрозуміло, що дитина звикає до тих. Хто найбільше поруч, особливо коли батьки весь час на роботі, тому я не знаю чи варто хвилюватися. Але от чоловік все частіше наполягає на тому, що варто заборонити сусіду спілкуватися із сином і припинити це все. До школи лишилося не так багато, каже, що зможемо знайти іншу няньку для малого.
А я не знаю що й робити, бо це дуже травмує сина, засмутить нашого сусіда, а він дуже гарна людина і не зробив нічого поганого. Та чоловік наполягає, що це всього лише сусід-нянька, не родич і я не маю так переживати. Вважай, що звільняємо звичайну няню, типу була робота – роботи нестало і нічого з цього робити трагедію.
