Моя тітка Оксана має трохи проблеми з психікою, тому бабуся все життя доглядала за нею, адже не хотіла лишати доньку саму. Оксана не має ні сім’ї, ні друзів, і брат від неї відвернувся, адже йому набридло те, що їхня мама завжди намагалась віддати весь свій вільний час доньці.
Оксана хороша, але має трохи складний характер, зважаючи на всі обставини, але я однаково її дуже люблю, адже це моя тітка. Вони жили з бабусею в будинку неподалік центру міста, тому я часто навідувалась до них. Тато з мамою не дуже були раді тому, що я так тісно спілкуюсь з ними, але заборонити мені нічого не могли.
Наша сім’я живе у двокімнатній квартирі, і, звичайно, це замало місця для п’ятьох людей, тому батько вже давно накинув око на хату, де живуть бабуся і моя тітка. Мене це дуже дратує, адже та квартира, яку ми маємо — це й так подарунок бабусі.
Через всі ці обставини я дуже боялась, що після смерті бабусі мої батьки захочуть забрати хатину тітки, тому я взялась їй допомагати у всьому, аби її не вигнали із власного дому, адже сама за себе вона постояти не зможе.
Бабуся померла, і я більшість свого часу проводила з Оксаною: ми розмовляли, дивились телевізор, я їй готувала їсти та прибирала вдома, адже не могла залишити її просто так. За кілька місяців після смерті своєї матері, мій батько почав приходити в хату, де живе його сестра, говорити із нею про щось, домовлятись. Такі його дії насторожували мене, а я не знала, що із цим робити, адже не могла ніяк втрутитись у їхні розмови.
Після того, як я запитала в батька що ж все-таки відбувається і чому він став так часто навідуватись в хату, в яку не заходив близько трьох років, то він лише відповів, що це абсолютно не моя справа, адже частина будинку належить йому. Він збирається продати “свою” частину, а на Оксану йому байдуже. “Розбирайтесь самі” — сказав він.
Не розумію, як можна чинити так стосовно своєї сестри, яка ні в чому не винна. Я знаю, як все правильно зробити так, аби будинок не дістався моїм батькам, які хочуть його продати, залишивши бідну Оксану практично без даху над головою. Підкажіть, як правильно вчинити з моїм батьком та мамою, які не мають нічого живого в душі?
