Одружились ми з Ірою всього рік тому, але за цей рік встигли сваритись стільки, скільки не всі пари за десять спільних років. А все через одне – дружина ніяк не хоче покидати батьківський дім. Вона вперто наполягає, що коло батьків нам краще, тим паче зараз вона вагітна і їй потрібна буде допомога. Так, спочатку ми жили в батьків, бо я ще не встиг закінчити ремонт, але зараз все змінилось.
Я з цим категорично не згоден – не для того я купував власну квартиру, щоб йти в зяті. Тим паче наші стосунки з тещою не складаються. Я надто впертий, а Інна Василівна дуже вже хоче керувати нашим життям. Вона вирішує коли ми їдемо на дачу, хоч в мене можуть бути інші плани, що з продуктів ми купуємо, доки я можу спати і скільки грошей ми повинні віддавати їй, оскільки живемо в її домі.
Я розумію, що багато молодих пар живе так, але це у випадку, що вони не мають власного житла. А в нас воно є – з гарним ремонтом, в хорошому районі, щоправда в іншому кінці міста від батьків Ірини. Але це й на краще – ніхто не буде командувати у моєму домі.
Я розумію, що Іра боїться як вона буде з маленькою дитиною сама, але ж теща інколи може приїздити у гості та допомагати. Та й моя мати з радістю прибіжить за першим покликом. Та й загалом – всі жінки так живуть і не всі мають цілодобову підтримку. Я цього не розумію – вже давно пора відірватись від «маминої спідниці», а не тягнути батьків у своє сімейне життя.
Тому тепер ми сперечаємось чи не щодня та ще й теща взалить у ці сварки – ніби її хтось запитує? Я вже втомився від цього. Я хочу жити окремо зі своєю дружиною та дитиною. Як мені вплинути на Іру?
