Катя була моїм першим та не останнім коханням. Наші стосунки були палкими, емоційними – і це було головною нашою помилкою. Я був засліплений коханням і не помічав, що це не та дівчина, яка мені потрібна – вона була самозакохана, вперта, шукала користі від будь-яких знайомств і завжди думала тільки про себе. Ми й одружились тільки тому, що вона завагітніла – вона мені це одразу й сказала. Як виявилось я був «перевалочною базою», поки вона була у пошуках кращого та успішнішого чоловіка.
В нас народилась донька – Маруся, як я люблю її називати. Спочатку Катя хоч трішки робила вигляд, що вона цікавиться життям доньки та стала справжньою хорошою дружиною. Та її акторської гри вистачило ненадовго й коли доньці було тільки три вона вирішила піти геть. Не просто піти, а до іншого чоловіка з яким вона познайомилась у кафе, коли відпочивала там з подругами. Дружина залишила не тільки мене, але й маленьку донечку та не надто переймалась чи ми впораємось обоє. Її цікавила тільки вона й ніхто більше.
І справді, виховувати маленьку Марусю та заробляти одночасно мені було вкрай важко. Допомагала мені моя мама та колишня теща, яка перестала спілкуватись з донькою після цієї ситуації. І завдяки такій підтримці я не просто зміг все поєднати, але й встиг відкрити власну справу та стати доволі успішним у бізнесі. На все це мені пішло близько трьох років. За цей час я навіть не встиг влаштувати особисте життя, але був певен що ще зустріну ту єдину.
За ці роки Катя не дуже часто цікавилась нашим життям – вона була зайнята новим обранцем. Але мене здивувало те, що як тільки у мене справи пішли краще на горизонті знову з’явилась колишня – вона захотіла повернутись. Горе-мама билась у груди, що зрозуміла свою помилку й хоче почати все знову, адже сумує. Я, звісно ж, навіть слухати не хотів і просто вигнав її з дому. І не дарма – Катя повернулась, бо її коханець покинув та знайшов іншу. Та й те, що я став доволі добре заробляти стало для неї стимулом, а не сум за донькою.