Моя дружина постійно має їй допомагати, давати гроші та й просто кидати усі справи та бігти за першим покликом. А в Лєни такий характер, що відмовити вона точно не зможе.
Ми одружені вже понад п’ять років і хочу сказати, що всі ці роки від нас родина моєї дружини завжди поруч. Ні, жодних претензій до Олени у мене нема – вона хороша дружина, гарна матір, відмінна господиня і я просто безмежно її люблю. Але в неї є великий мінус – дуже добре серце. Так-так, вам не здалось – для мене це мінус. І не тому, що я вважаю поганим допомогу комусь – просто все має бути з розумом і не варто дозволяти людям користуватись тобою. А саме так чинять близькі родичі моєї коханої – особливо її матір, Марія Петрівна.
Відносини з тещею у мене одразу ж не склались. Ні – відкритого конфлікту у нас не було, але кожен з нас мав свої погляди на нашу сім’ю. Теща завжди намагалась контролювати доньку та вказувати як їй жити. Це почалось ще перед весіллям, коли Марія Петрівна переконувала Олену не робити весілля, а витратити кошти на більш важливі речі – наприклад, паркан у них вдома. І нічого, що то мої гроші і я оплачую весілля. Тоді я не дозволив керувати на що теща дуже образилась і казала про те, що я її не поважаю.
Потім, після весілля, почались часті приїзди у гості з інспекцією. Марія Петрівна перевіряла те, як донька веде господарство – оглядала квартиру, холодильників і перевіряла, що ж ми купуємо собі. Її обурювало те, що ми дозволяємо собі купувати делікатеси, а вона, до прикладу, креветки взагалі не їла. Тоді Олена зібрала мамі добру торбу з їжею, запевняючи, що ми ще купимо. Мені не було шкода, але такі подарунки від дружини зачастили.
Після цього теща вирішила, що може просити у нас все, що їй потрібно – новий телевізор, постільну білизну, нове взуття чи пальто. І той список можна продовжувати. Спочатку Олена виконувала всі забаганки матері і я мовчав. Та з часом мені це набридло і я вирішив поговорити з дружиною. Після розмови, як я тоді думав, вона все зрозуміла і, навіть, погодилась зі мною.
Та через деякий час теща проговорилась, що Олена їй щомісяця дає певну суму на потреби – близько двохсот доларів. Я міг не помітити це, бо заробляю достатньо і не обмежую дружину у витратах. Мене обурив сам факт того, що теща спокійно бере гроші та витрачає на походи до салону краси, новий одяг та, навіть, дає гроші молодшій доньці.
Це мене дуже обурило і я таки не втримався і сказав тещі в обличчя все, що я думаю. Сварка була сильна і теща з криками гримнула дверима. Олена на мене образилась, але сказати нічого не могла.
