Мені 59 років. Своєї сім’ї я не маю. Весь час займалась роботою. За цей час відкрила своє виробництво. Це чималий бізнес і я досі вміло ним керую. Маю лише племінницю, 26-річну Діану. Вона закінчила університет.
Мій брат був старшим від мене на 12 років, ще з молодості мав слабке здоров’я. Окрім того, одружився зі старшою від себе дівчиною. У них народилась Діанка. Не так давно обоє п0мерли, дівчинка залишилась сиротою в 17 років. Я допомогла їй стати на ноги, підтримала. Тож племінниця закінчила школу і вступила на бюджет в омріяний ВУЗ.
Діана була вмілою дівчинкою, майстерно навчалась. Їй було дуже цікаво в університеті. Вона завжди жартувала, коли ми збирались, що незабаром всі мої справи прибере в свої руки. Я звісно віджартовувалась. Ні, я була не проти передати найдорожче, що надбала за життя своїй любій племінниці. Тим паче була впевнена в ній.
Згодом, на 3 курсі Діана перевелась на заочне, я взяла її працювати до себе на фірму. Дала нескладні, але важливі обов’язки. Все-таки, дівчинці потрібно здобувати досвід. Вона з цим також радісно погодилась. Їй вже кортіло працювати.
Потім моя Діанка знайшла свою другу половинку. Юнак був трошки старшим, щойно закінчив в університет. Як представила мені його племінниця: чудовий фахівець. Юра був фінансистом за освітою, проте перспективної роботи знайти не міг. Не вистачало досвіду. Діана вмовила мене взяти на фірму ще й її хлопця. Я погодилась. Наче й не було в цьому нічого страшного.
Вони вправно займались своїми відділами перший час. Гарно та швидко вникали в справу. Я не помічала жодних погрішностей ні у документації, ні у виконаній роботі. І дуже тішилась, що можу допомогти рідним, та ще й таким перспективним молодим людям. За рік Діана з Юрою одружились. Я звісно ж оплатила майже все весілля. Батьки хлопця були з села і не мали таких доходів.
А далі все почало раптом змінюватись для мене.
Племінниця з чоловіком усе більше отримували крила. Вони починали керувати фірмою, за моєю спиною віддавали накази. Постійно пропонували, щоб я посиділа вдома, мені ж вже важко. А вони усе і самі можуть владнати. Я спочатку звісно на все це піддавалась, адже думала, що вони хочуть як краще для мене. Та, мабуть, я помилялась.
Одного разу вони прийшли до мене і запропонували звільнитись. Щоб я повністю віддала Діані бізнес, бо вже не справляюсь. А сама отримуватиму частку. Мені це геть не сподобалось. Мені було лише 57. Я мала ще багато планів. Окрім того, моя справа – це все моє життя.
Я ще ніколи так не обурювалась. І ніколи мене так не дивувала Діана. Звісно ж я розуміла, що це її чоловік найімовірніше так впливає на мою племінницю. Я їм відмовила, окрім того, попросила шукати іншу роботу і дала на це 1 місяць.
Дуже вже мені гірко стало. Ось так стараєшся, працюєш, допомагаєш рідній людині з усіх сил. Я ж Діанку, як рідну дочку ростила. А вона ось так вирішила зі мною вчинити. Ну що ж. Тепер буду значно уважнішою з людьми довкола.