Моя сестра думає, що я змушена їй давати гроші, бо її син 3а3дрить моїм дітям

Ми із чоловіком купили собі квартиру 5 років тому, а то того жили на зйомній. Поки знімали квартиру, я завагітніла та народила двійню. Зараз їм вже по 7 років, вони ходять в перший клас та на танці.

В перші роки їхнього життя ми економили на всьому, аби купити квартиру та зробити в ній ремонт, а зараз наші діти нічим не обділені. У них є все, що потрібно, оскільки ми з чоловіком працюємо, не покладаючи рук. У нас свій бізнес по організації весіль, тому часто працюємо без вихідних, аби ми і наші діти були в достатку.

Чого не можна сказати про мою рідню. Родичі практично не працюють, лише підробляють десь. Сестра Надя – прибиральницею, її чоловік на будівництві. Живуть вони в маленькій однокімнатній квартирі, яка дісталась їм від нашої бабусі. Сестра народила перша, тому вони переїхали в ту квартиру із чоловіком.

Батьки наші живуть в селі, і ми любимо часто збиратись в них, аби посмажити м’ясо, поговорити та відпочити там. Мого чоловіка прийняли в сім’ю відразу, як ми ще навіть не були одружені, а тільки прийшли знайомитись. Батько ще тоді почав показувати йому свої мисливські штуки, в яких я нічого не розумію, також кликав мого чоловіка на полювання, на відміну від чоловіка Наді — він не сподобався моєму татові зовсім, але зараз не про це.

Різниця між старшим сином Наді і моїми дітьми — 3 роки, тому вони зараз люблять проводити час разом — граються, бігають, що мене дуже тішить. Стосунки між мною і сестрою дещо напружені, не знаю чому вони такими стали, адже в дитинстві ми ладили добре. Зараз спілкуємося рідко, тільки коли приїжджаємо до мами, адже часу в місті в мене просто немає. Я не завжди встигаю зранку поснідати, а ввечері валюсь із ніг, тому зустріч із сестрою я постійно відкладаю.

Коли ми знову приїхали до мами з татом в гості, то привезли їм гроші на ремонт в кухні. Ми з чоловіком про це поговорили і домовились, що потрібно трохи допомогти рідним. Ми це афішувати не хотіли, але, сидячи всі за столом, мама говорила тост і розплакалась, коли нам дякувала.

Наступного дня, коли я була на роботі, моєму чоловікові подзвонила моя сестра. Чому саме йому? Бо він дуже добрий до моїх родичів. Сестра хотіла, аби ми їй позичили грошей. Вона знала, що найімовірніше я їй відмовлю, оскільки одне діло — дати грошей батькам, які вже давно на пенсії, а інше — дати грошей молодій сестрі, в якої є чоловік, і вони можуть добре заробляти, якщо постараються.

Ми поговорили і я попросила чоловіка, аби він трохи зачекав — не спішив позичати їм гроші, які вони просять, тим більше вона навіть не сказала на що вони їй потрібні. Наступного дня вона подзвонила і запитала в мого чоловіка: “Ну що там із грішми?”, а він поцікавився на що ж вони їй потрібні. І тут моя сестра почала розповідати, що наші діти ходять із новими телефонами, з новими гарними іграшками, ми ні в чому не відмовляємо їм, а її син заздрить та хоче також мати все, що і в наших.

Такі слова мене дуже розізлили, адже для того, аби в наших дітей було все — ми працюємо, не покладаючи рук, мало спимо, майже не відпочиваємо, аби все ставало краще і краще. Для того, щоб у нас щось було — ми робимо все можливе, на відміну від моєї сестри, яка звикла відпочивати і не напружуватись.

Насправді, мій племінник не винен у тому, що його батьки надають перевагу відпочинку, а не роботі, і вважають, що краще взяти грошей у сестри, ніж заробити, тому ми з чоловіком вирішили купити йому телефон як подарунок на свято, тоді було 14 жовтня, в нашій країні в цей день святкують День захисника України.

Ми приїхали до батьків, привезли трохи продуктів, хорошого вина, але сестра із сином чомусь не приїхала. “Мабуть, щось важливе трапилось, адже зустрічатись в батьків — це сімейна традиція, не могли ж вони її просто порушити” — роздумувала я.

Мама зателефонувала до сестри, аби поцікавитись, що ж трапилось, на що вона відповіла, що не хоче, аби її син спілкувався із нашими дітьми і заздрив. Буде краще, якщо вони не бачитимуться.

От як псуються стосунки із ріднею, яка вважає, що ми просто повинні давати гроші їм, бо в нас їх вистачає, а в них ні. Шкода, що через таких батьків, страждає ні в чому невинна дитина.

З того часу сестра до нас більше не телефонувала і на свята до батьків, де можемо бути ми із дітьми, не приїжджала.

 

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Моя сестра думає, що я змушена їй давати гроші, бо її син 3а3дрить моїм дітям