Ми із моєю дружиною вже 6 років разом. У нас є троє прекрасних дітей, двоє яких спільні. Моя донька Ліза — це дитина від першого шлюбу, в якому моя колишня дружина обрала бути вільною, а не мати сім’ю, тож вона просто вигнала нас із дочкою з дому.
Така ситуація змусила мене розгубитись, адже я зовсім не розраховував на такий поворот подій, та, хай там що, я мусив щось робити, аби моя дитина росла в достатку. Перший час я шукав роботу, але нічого не дозволяло заробляти стільки, аби винаймати квартиру та забезпечувати себе з дитиною, тому я попросив у батьків допомоги. Вони мали наглянути за донькою, а я хотів поїхати закордон, аби заробити трохи грошей для життя тут.
Їхати закордон працювати я вирішив через фірму, яка займається працевлаштуванням там, та допомагає із пакетом документів. Прийшовши туди вперше, я побачив за столом одну із консультанток. Вона мені дуже сподобалась. Тому наступна наша зустріч відбулась в кафетерії поряд. Оксана мені запала в душу з першого погляду, і я більше не міг її відпустити. Відтоді ми бачились мало не щодня, а вже за кілька тижнів я познайомив її зі своєю донькою.
Пройшло трохи часу, Оксана налагодила контакт із Лізою, що мені дуже сподобалось. Моя донька запитувала щоразу, коли ж повернеться “та хороша тьотя”.
Згодом Оксана захотіла познайомити мене зі своїми батьками. Перед зустріччю я дуже хвилювався, хоч для мене це вже не вперше. Спочатку все проходило добре, весь вечір поряд сиділа моя кохана і тримала мене за руку. Запитання її батьків були дуже дивними та грубими, але я все розумів, адже це їхня донька і вони хочуть для неї найкращого. Та я вирішив, що їм також варто знати те, що у мене є донька. Після цих слів їхні лиця зовсім змінились, вони стали обуреними та агресивними, через що я вирішив, що пора йти додому. Оксана мене провела…
Наступного ранку я отримав повідомлення від коханої про те, що її батьки поставили її перед вибором: вони чи я, і вона вже збирає свої речі, і хоче, аби я її забрав. Я не очікував такої реакції батьків Оксани, але що ж — нічого не поробиш.
Коли ми почали жити разом, то моя кохана відразу залишилась без роботи, адже фірма, де вона працювала, належить її батькам, і квартиру, подаровану їй, вони також забрали.
Відтоді вони ще кілька разів дзвонили до Оксани із проханням покинути мене, адже вона молода, перспективна, і все життя у неї попереду, а хлопець із причепом не вписується в їхні плани на мою дівчину.
Зараз вже пішов сьомий рік нашого подружнього життя, у нас троє прекрасних дітей, які надихають нас на життя та роботу. Ми самотужки придбали квартиру, автомобіль, та нещодавно купили земельну ділянку за містом, і плануємо будуватись.
Батьки Оксани іноді дзвонять, але моя дружина неохоче бере слухавку, оскільки колись вони були проти мене, засуджували її рішення, та позбавили всього, підтримки також, а зараз вони дзвонять і просять побачити онуків, на що ми відмовляємо.
