Нещодавно в нашій сім’ї сталось поповнення, моя дружина народила дівчинку. Однак, утримувати двох дітей та сплачувати оренду за квартиру в Києві виявилось досить складно для мене, оскільки я був молодим співробітником нової фірми і отримував не так багато за столичними мірками. Мої батьки живуть у Запоріжжі, і вони запропонували переїхати до них, вони і з дітьми допоможуть, і за квартиру платити не треба бути, а через рік вони мали переїхати в заміський будинок.
З початку нашого спільного проживання минуло два місяці, за цей час я встиг знайти собі нову роботу, щоправда, отримував на ній ще менше, ніж в Києві, а витрати з часом зростання дітей росли все більше. Треба було думати стосовно влаштування старшого сина в садочок, доньці ж постійно потрібні були підгузки та суміш для годування, бо у Христі були проблеми з жіночим здоров’ям. Ще й дні народження скоро, свята, теж без подарунків та нових витрат не обійдеться. Та і на машину треба було починати відкладати, бо постійно на громадському транспорті їздити не дуже зручно, ще й у Запоріжжі.
Мої батьки бачили, як нам було складно, однак допомагати фінансово не поспішали, вони грались з дітьми, коли дружині треба було кудись відійти, мама допомагала їй по господарству, але жінка розраховувала на щось більше. Бюджет у нас не спільний, але загалом ми віддавали гроші, якщо треба було майстра викликати, чи за газ заплатити. І одного разу, коли ми всі зібрались за столом для вечері, Христя запропонувала батькам ділитись своєю пенсією. Мовляв, ми за квартирою дбаємо, комунальні сплачуємо, допомагаємо вам, і нашій сім’ї зараз теж потрібна допомога.
Звісно, реакцією батьків було невдоволення, і якщо батько просто промовчав, то мати підняла скандал, не забувши нагадати про те, в чиїй квартирі вони живуть і хто їм допоміг поїхати зі столиці. Їх теж можу зрозуміти, багато грошей зараз йде на будівництво дачі, треба опалення зробити, ще й машина у батька постійно ламається, мама з аптеки не виходить, для серця ліки потрібні.
Дружина вважає, що зараз грошей на комфортне життя замало, а комфортне життя для неї – це нігті, вії та інші жіночі радості, на які зараз просто не вистачає, адже комунальні все ростуть, а заробітня плата ні. Хоче, щоб з сімейного бюджету я віддав їй дві тисячі гривень. Я гадаю, що вона могла би впоратись і без цього всього, вона ж не навантажена фізичною роботою! Лише сидить з дітьми, інколи готує, прибирає, але батьки навіть вважають, що у неї є час зайнятись репетиторством (вона вчителька за освітою).
Христя тепер образилась, сказала, що втомилась слідкувати за дітьми і сидіти в квартирі постійно, вона хоче відпочити та розвіятись, ще й мені вказала, ніби я дітям уваги не приділяю. Батьки теж невдоволені та засмучені, хотіли як краще, а вийшов скандал. Не розмовляють з нею, ніби серед двох ворожих таборів опинився і не знаю кого обрати. Ще й син захворів, як на зло.
Не знаю навіть, що буде далі. Друзі кажуть, що все владнається, але не маю гадки, як. І що нам робити далі теж не знаю. Повертатись назад у столицю чи залишатись тут та миритись з батьками?
Навіть не уявляв, що таке може статись з нашою родиною.
