— Тату, нам потрібно з тобою серйозно поговорити.
Сергійко пильно дивився татові в очі. Той навіть не уявляв про що буде розмова, але з рішучості сина зрозумів, що для п’ятирічної дитини тема досить важлива.
— Звичайно ж поговорімо. А про що?
— Ну як про що? Звісно ж про нашу сім’ю, а точніше – про нашу маму.
— А що не так з нашою мамою? – запитав тато.
Син з образою глянув на тата:
— Думав ти і сам здогадаєшся, але ж ні. Доведеться пояснювати мені. Тобі не здається, що ти зовсім не даєш нашій мамі відпочивати вночі?
Тато старався зберігати спокій і зовні не видати себе, але від варіантів, які лізли в голову, там уже місця не залишалось адекватним думкам:
— А звідки такі висновки? Тим більше вночі?
— Ну як звідки?- син так здивувався, ніби мова йшла про буденні речі. Кожного ранку мама говорить, що ти знову не дозволив їй допізна дивитися її улюблений серіал. А ти ж знаєш, як вона його любить. І завжди говорить, що найулюбленіший її відпочинок — його перегляд. Не жалієш ти нашу маму, таточку.
— Он воно як, – тато перевів подих і полегшено зітхнув. — А я і не подумав, що все так серйозно. Але зауваження прийняв, буду виправлятись.
Син, задоволений результатом проведеної роботи, пішов до мами повідомити радісну новину: тепер ніхто не заважатиме її нічному відпочинку. А тато ще довго сміявся з цієї ситуації.
