Наші діти мають житло Це ти їх прирікаєш на таке

10 років тривав шлюб моїх сусідів. Усе було неймовірно легко. Вона, Марина, працювала, якщо можна так сказати, блогером. А він, Олексій,  у будівельній фірмі.

У них було двоє дітей. Дуже милі дівчатка 10-річна Настя і 7-літня Катруся. Діти були дуже щасливі, і їхні батьки здавалось би теж. Та от нещодавно усе почало цілком і повністю змінюватись.

Вони жили у його 4-кімнатній квартирі. Та останнім часом Олексій зовсім похолов. Мало часу проводив вдома. Останній 6 місяців узагалі не приходив майже, а з Мариною та дітьми жила свекруха.

Звісно, що Марина постійно вірила у те, що все зміниться. Не підозрювала його ні в яких зрадах. Та пробачити усе не могла. Вона почувала себе у тому домі найманкою. От знову посварились і дуже сильно. Вона сказала, що подасть на розлучення і він наче зрадів.

Марина зрозуміла, що вже нема чого латати. Вона огидна, чужа своєму чоловіку і це, мабуть, ніхто не змінить. Ніяких причин та приводів вона не давала. Просто так склалось. Така доля.

Сам позов він не подавав. Йому не ставало сміливості взяти на себе відповідальність за розрив стосунків. Тож Марина сама це зробила. Окрім того, захотіла переїхати на орендовану квартиру. Щоб не бачити ні чоловіка, ні свекрухи, яка робила вигляд, що його не помічає.

На прощання він сказав жінці, що дітей не виганяє. У них є, де жити. Це вона прирікає їх на таку долю, щоб тинятись по орендованих квартирах. Марина це сприйняла, як ще один привід зняти з себе усю відповідальність. Тобто, дітей він не виганяє, просто їхня мама йому заважає. І як він цю ситуацію уявляв ніхто не знає.

Коли Марина з доньками переїжджала, вона сама тягала усі важкі сумки і речі. Мама приїхала їй допомогти. А от чоловік і свекруха робили вигляд, що це чужі їм люди і навіть не звертали увагу. Навіть з дітьми попрощатись не бажали і допомогти хоча б речі дівчаток поносити їм зовсім не хотілось.

Залишились дитячі ліжечка там. Марина за місяць захотіла забрати їх. Та коли прийшла без попередження застала в домі жінку з двома дітьми. Сином віку Катрусі та дочкою ще молодшою.

Після такого жінка вирішила навіть ці меблі не забирати. Нехай вони собі там і сплять. А от вона своїм дівчаткам ще кращі купить.

Олексій за цей час донечок бачив лише раз. Більше й не намагався. А Марина і не дуже просить. Якраз завтра останнє засідання суду, де вона сподівається нарешті стати вільною.

 

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Наші діти мають житло Це ти їх прирікаєш на таке