Не вдочерили дівчинку і своїх діток втратили

Іноді або отримуєш все відразу, або відмовишся від чогось одного і втратиш решту. Так буває часто. Такий собі «закон підл0сті». Та часом це занадто б0люче, щоб просто списати на якийсь збіг обставин. Особливо, коли це стосується материнства.

От я і дружина не могли мати дітей. Одружені вже були 12 років, а все ніяк. І в лікарів обстежувались, і спадковість перевіряли, усіх рідних просили аналізи здати. Та нічого ніхто не виявляв. Не могли з’ясувати причину цього. У дружини вже розпочиналась депресія, у всьому себе починала винуватити. І вивести її з цього стану не виходило ніяк.

Я запропонував їй всиновити дитину. Можливо, це наше призначення на цьому світі, може, така наша доля. Дружина без вагань погодилась. Ми домовились і спочатку для ознайомлення взяли до себе на 2 тижні дівчинку, якій нещодавно виповнилось 9 років. Маленька Олечка була дуже спокійна і гарна дитина. Вже  й втішились надзвичайно тому, що так одразу вдалось прикипіти до маляти і налагодити стосунки.

Та через тиждень дружина купила ще один тест на вагітність без жодної надії і зробила його. Просто не дуже добре себе почуває. Яким було її здивування, коли тест показав позитивний результат. Я спочатку навіть повірити у це не міг. Вже в той час ми почали думати що робити з Олею. Дружина вже була старша. Тому з двома дітьми могло бути важко.

На першому ж УЗД нас ще більше налякали. Сказали, що будуть близнюки. Тоді обоє остаточно зрозуміли, що троє дітей одразу – це не для нас. Вирішили віддати Олю назад, хоч і було важко зважитись на таке. Вона дуже плакала, коли змушена була прощатись з нами.

Та якось і з цим впорались. Цей сум повністю закрила радість того, що вже зможемо скоро взяти на руки своїх рідних дітей.

За тиждень після цього дружині стало зле. Мене вдома не було тоді. Поки швидка приїхала і відвезла до лікарні, було вже дуже пізно. Я примчав, як тільки дізнався, та лікарі повідомили мені неприємну звістку. Вона втратила наших малюків.

Це дуже важко пояснити, що ми тоді пережили. А ще більше добило те, що Олю, по яку я повернувся, забрала інша сім’я.

А ми з дружиною залишились біля розбитого корита.

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Не вдочерили дівчинку і своїх діток втратили