Мама мого чоловіка уособлення образу свекрухи, про який чути з усіх кутків – анекдотів, фільмів чи книжок. Жінка постійно незадоволена, злосна та вредна – вона не втрачає можливості, щоб не образити мене. Наші стосунки не заладились одразу ж – я навіть не встигла сказати хоч декілька слів. З порога потрапила під пильний приціл Ольги Миколаївни, яка заявила:
– Олежку, то це і є твоя Оксана. Я, чесно кажучи, чекала побачити справжню красуню, як ти описував, а вона симпатична, але доволі непомітна. Галинка була краща. А ти, дитино, проходь, будемо вечеряти, що з тобою ще робити.
В той момент я хотіла провалитись крізь землю – такого знайомства з батьками я не очікувала. Не сподівалась, що мама мого хлопця мене прийме як рідну й одразу ж почне любити, але щоб аж так зневажати. Я стояла в коридорі й не знала чи мені йти до квартири далі, чи вибігти геть. Олег почав мене заспокоювати і казати, що мама пожартувала. Тим паче він попереджав, що у мами не надто простий характер – та він не попередив, що вона хамка й така зверхня жінка. Мої плани побудувати хороші стосунки зі свекрухою обвалились одразу й далі я не чекала нічого доброго. Назвати вечір вдалим у мене не повернеться язик, але скажу так – з тяжкою бідою я відбула ту зустріч.
Не дивно, що вже до самого весілля ми бачились тільки декілька раз і то на нейтральній території й недовго. Наші стосунки не покращились, але я намагалась просто уникати конфліктів. Хоч моя свекруха навіть на весілля не втрималась і вколола мене:
– Ти обрала білу сукню і фату? Дивно для дівчини твого віку.
А щоб ви знали мій вік, то мені було тільки 25. Та для Ольги Миколаївни я була вже доволі зрілою, адже вона вийшла заміж у 18, а старшу доньку народила в 19. І от про її дітей, а у неї їх троє – дві доньки та мій чоловік, який є наймолодшим у сімействі. Сестри Олега доволі стримані жінки з якими я не часто спілкуюсь – конфліктів у нас нема жодних, але й близькими ми не стали. Може й моя вина, бо я не надто намагалась сподобатись – не вмію грати роль, щоб стати близькою з людьми. Ми бачились на сімейних святах, ділились рецептами, обговорювали загальні теми й на тому все. Та мене це влаштовувало – мені вистачало моїх подруг, яких я знаю багато років.
Зі свекрухою не вдалось покращити стосунки навіть за декілька років і, навіть, після народження онучки – тут я теж отримала від «мами». Вона розкритикувала буквально все – вибір імені, візочка, одягу та нашого підходу до виховання. Ми ж керуємося сучасними методиками, порадами, а от Ольга Миколаївна досі намагається нам нав’язати застарілі прийомчики, як от купання дитини в прокип’яченій воді, годування коров’ячим молоком до року та ще безліч того, що ми не згодні виконувати. Це ще стало однією з причин не любити свою невістку, але я вже звикла. Одна радість – ми жили окремо від мами й тому не так часто я вислуховувала все це.
Що вже говорити про те, що як господиня я для неї ніяка – не смачно готую, прибираю аби-як та й не бачить вона того, щоб я її сина любила. Придумала, що я її не поважаю й всім жаліється. А я потім червонію, коли мене питають чому я так ставлюсь до свекрухи. Люди ж переконані, що вона просто ангел, а я невдячна невісточка, яка все робить наперекір.
І все б було нічого, якщо б не одна ситуація – квартиру свекрухи затопили сусіди й поки у неї ремонт їй ніде жити. Чомусь сестри мого чоловіка вирішили ,що їй варто зупинитись у нас. Я ж категорично проти, а все тому, що не надто хочу жити під одним дахом з людиною, яка мене зневажає. І сестри хитрі – у самих великі квартири, але мама їм там буде зайвою. Добре, що як гроші чи допомогу від мами приймати вони перші, а як допомогти – то Олежик, якому мама не поспішала щось давати. Ми ніколи й не просили, але сам факт того, що одним дітям все – іншому нічого. Та й Олег не надто поспішав кликати маму до себе – вона і йому добре капала на мозок тим, що він невдало одружився.
Але, так як не було вибору – довелось прийняти Ольгу Миколаївну у себе. Її доньки так і не погоджувались на те, щоб вона оселилась у них, а мені стало шкода жінки. Вибору не було – доведеться потерпіти.
Зізнаюсь чесно, було складно – свекруха щодня шукала причину поскандалити. Вона критикувала нашу їжу, поведінку онучки, який всього півтора роки, ліжко для неї незручне, телевізор занадто голосно, сусіди шумні. Я ледь трималась, щоб не зірватись. Я ще мала надію, що наші стосунки трохи налагодяться за ці два тижні, а вийшло навпаки.
Навіть мій чоловік не витримував постійного незадоволення своєї мами усім і всіма. Але він це прямо говорив, бо не боявся як я. Після його слів вона постійно плакала й влаштовувала сцени з дзвінками родичам. Вона жалілась на сина і на мене, що це я його налаштувала проти матері.
Ви б знали, яким святом для мене стало те, що у її квартирі ремонт закінчився й вона могла вже з’їхати. Не подумайте, що я погана людина, але важко слухати щодня критику та ще й у своєму домі. Вирішила, що нічого змінювати у спілкуванні з Ольгою Миколаївною я не буду – хай все буде так, як є. Я не буду змінюватись чи підлаштовуватись під чужі забаганки.
