Як у цій ситуації знайти винного чи того хто має нести відповідальність за такі дії? Хто має навчити дітей норм поведінки у суспільстві? Здавалося б, елементарні норми моралі та чому тоді їх не дотримали? Школа чи батьки? Хто крайній тут і чиє це не допрацювання збоку виховання молодого покоління? Де «світла» та «темна» сторона? Як Ви гадаєте і які Ваші думки?
Це сталось у звичайній міській школі. Дівчинка розказувала вірш перед усім класом, а хлопчик підбіг й стягнув з неї спідницю. Вона своєю чергою вдарила його у пах. Вчителька одразу повідомила директора й вони зв’язались із батьками двох дітей. Батько дівчинки працював у поліції. Якраз здавав матеріали після чергування, тому мав бути за 1 годину. З ним вдалось зв’язатись дуже швидко, щоб повідомити про ситуацію.
Директор сказав, що дівчина побила однокласника, вдаряючи з ноги в пах і хлопець в медсестри. Більше нічого, окрім цього. Батько був на місці дуже швидко. Одразу побіг в кабінет керівництва. Там були усі: його донька, хлопчик, вчителька. – Прошу вибачите моїй доньці й мене, за таку поведінку, ми будемо мати довгу й сувору розмову на рахунок цього. Я обіцяю, що подібне не повториться, мені дуже соромно перед Вами. Я мав багато роботи, затримували якраз неповнолітнього за дрібне хуліганство.
Та вчителька перебила його і стала розповідати все з самого початку. – Розумієте, Єгор вибіг і стягнув з вашої доньки спідницю перед усім класом, а вона уже вдарила його й він присів на підлогу та став кричати. Батько, просто був у люті, він різко почав говорити: – Ах, якщо так!
Ви думаєте, як я буду поводити себе в цій ситуації? Чи буде розголос про ситуацію з sексуальниm підтекстом? На скронях директора й класного керівника явно виступив піт. Вони не думали, що відповідь буде такою, тоді директор відповів: – Давайте ми не будемо роздувати із мухи слона! Маємо бути мудрими ми ж з Вами дорослі, невідмінну від юних розбишак. Батько був агресивний, тому вчителька вирішила говорити до дівчинки.
Та вона почала перша: «Та це несправедливо. Він зганьбив мене перед усім класом! Ви ж стояли осторонь, що мені було тоді робити? Що-о-о?»
Після цього батько відповів: – Якщо для Вас це нормально, то давайте тоді Катерино Ігорівно я зніму спідницю із Вас, що ж тут такого. Усе чудово! Усі будемо присутні. – Що ви собі дозволяєте? – обурилась директриса. – Та Ви не розумієте це ж не можна битися, особливо дівчині, куди таке годиться, от куди? – продовжувала вона сердито й дивилась на дітей та їх батьків з впевненістю в погляді..
– Та що ви кажете?! – говорив батько доньки.
– Вона застосувала міри захисту відносно своєї особи. Та ніякої вини в цьому немає. Оскільки, якби цей хлопчик до неї не ліз, цього б нічого не було. А Ви взагалі стояли осторонь!
Я просто не розумію цього цирку, що тут відбувається?! От скажіть, вона ж не підбігла й перша зачепила його. Вона захистила себе й свою чесноту! Ви совість усі тут маєте? Скільки триватиме цей абсурд? Дивився батько дівчинки на усіх й продовжував пояснювати цю ситуацію із норм моралі та законодавства.
З мене досить, терпіти цей балаган ми не будемо! Вважайте, що Ви тут більше не працюєте у відділі освіти будуть шоковані від того, що відбулось. А Вашого сина, — звернувся чоловік до матері хлопця, — я взагалі можу закрити в СІЗО хай думає, що він робить. І нехай я лише дізнаюсь, що трапилось подібне він таки там опиниться, я довго розбиратися більше не буду, хто правий, а хто ні.
Пам’ятайте ніхто інший не захистить Вашу дитину, окрім Вас, не будьте осторонь, щоб не було!
