Ми з мамою живемо вдвох, без батька. Я його навіть ніколи не бачила, бо з молоду вони зробили помилку. В таких ситуаціях завжди винні двоє, а дитина страждає. Зараз я вам розповім свою історію.
Моя мама — нереальна красуня, за її розповідями, тато також у 20 років був супер – популярний красунчик в університеті. Вони вчились в одній групі, і якимось дивним чином потрапили в одну компанію. Мамі тато також подобався, тому одного вечора вони пішли погуляти. Розмовляли про все на світі, батько здався мамі дуже розумним та приємним хлопцем, і вже через місяць-два мати переїхала жити в квартиру до Кості.
Він мешкав один, поки його батьки працювали закордоном. “Мабуть, вони там вже й залишаться” — казав Костянтин. Він часто розмовляв із рідними по телефону, але ніколи не розповідав їм про Оксану, мою маму. “Хоче познайомити нас особисто? Скаже, аби вони приїжджали?” – мама роздумувала над цим, але прямо запитати не наважувалась.
Вона готувала йому, прибирала вдома — жили вони, як справжня пара. Близько двох років були поруч одне з одним. Мамі заздрили дівчата з університету, бо вона “забрала” собі такого класного хлопця.
Костя з мамою рідко обговорювали їхні стосунки. “Живемо разом — значить скоро весілля” — думала мати, але батько зовсім про це не думав. Він не думав, як виявилося, ні про що.
Одного прекрасного дня мама зробила тест на вагітність, який показав позитивний результат. Ненька дуже зраділа, оскільки чекала цю дитину. Вона любила батька, їй здавалось, що все взаємно, а дитина — це плід кохання. Тому жінка поспішила до Кості з хорошою новиною. Зі сльозами на очах вона вручила йому тест, на що він відповів лише дивним виразом обличчя.
“Він зрадів, просто переживає.”- Думала мама. Але тато не зрадів, а просто переживав. Він не хотів цієї дитини, та і взагалі не розраховував на таке найближчим часом. Починаючи жити з мамою, він не роздумував про стосунки, сім’ю, шлюб, дітей. Він розраховував на зручну дівчину вдома. Ту, яка приготує йому їсти, поприбирає, задовольнить всі його потреби, обійме, але аж ніяк не будувати сім*ю.
“Я вважав у нас вільні стосунки, – промовив він, сидячи з тестом в руках, – так і що ти тепер будеш із цим робити?”
Ці слова прозвучали так, наче дитина — це тільки мамин здобуток. Вона була зла, і більше не хотіла мати щось спільного із ним, тому зібрала речі і пішла геть. Він дзвонив, неодноразово хотів зустрітись і поговорити, але мама була дуже зла на нього та ображена, тому більше ніколи із ним не бачилась.
Думаю, ця ситуація лише говорить про те, що треба завжди повідомляти про свої наміри та бажання. Він промовчав, що хоче лише вільних стосунків, бо знав, що після цих слів мама піде. А вона не запитувала нічого, бо чекала ініціативи від нього.
