Коли я виходила заміж, то й не думала, що потраплю у рабство якесь. Вийшло так, що нам довелось певний час жити зі свекрами – чоловік саме вирішував питання окремого житла. А поки у нас не було зайвих грошей – довелось жити у його батьків. Тим паче площа будинку дозволяє – у них власний дім, подвір’я та город.
Звісно, коли я йшла туди, то розуміла, що прийдеться працювати і допомагати і я не була проти. Але я не думала, що повинна буду все це робити сама та ще й не тільки для свого чоловіка, але й для його одруженої сестри. А все тому, що свекруха аж надто любить свою доньку й досі виконує всі її забаганки – при цьому Віта ніколи не має часу допомогти мамі.
Я завжди намагалсь тримати дім у чистоті – щодня пилососила, вологе прибирання, витирала пилюку, підливала вазони і ще й готувала на всю сім’ю. ну як а всю – для себе, чоловіка, свекрухи та свекра. Але я ніяк не розраховувала, що їжу, яку я так старанно готувала на декілька днів буде забирати його сестра ,яка вже декілька років живе окремо. Мені якось шкоді і свого часу та ще й грошей – адже ми теж купуємо продукти та оплачуємо комунальні.
От я наготувала цілий баняк голубців, борщ, спекла сирників, пожарила відбивних та плов – думала на два -три дні вистачить. Та коли приїжджає Віта, то половину всього просто забирає у пакети – я ж сказати нічого не можу, адже не маю права керувати в чужому домі. Про все це я розповідаю чоловіку – він на моєму боці і теж не підтримує таке ставлення. Коли він про це говорить мамі, то вислуховує, що Віта бідна-нещасна не має часу готувати, адже у неї двоє діток та й грошей не вистачає. І нічого, що час на манікюр, педикюр, брови вії у неї є і час, і кошти.
І про дітей. Я, звісно. Люблю їх, але й треба дивитись за ними. Діти вже не такі малі, щоб не розуміти пояснень. Але їм все можна – коли вони приїжджають, то у хаті все вверх дном. Вони бігають взуті, хоч я тільки-но помила підлогу, вони розкидають речі, бруднять дивани та кидають фантики від цукерок на підлогу. Ні свекруха, ні Віта нічого на це не кажуть їм. А я ж прибирала не для того, щоб за півдня все далі було брудним. І тут Вадим ніяк не може вплинути.
Якось я не надто добре себе почувала і не встигла приготувати їжу, то вислухала від свекрухи про те, що я лінива, нічого не роблю і взагалі вискочила заміж та сиджу в них на шиї. І говорила вона це так, що певно сусіди чули. В той момент мені стало так образливо – не знала як стримати сльози.
Поговоривши з чоловіком ми вирішили з’їхати на орендовану квартиру. Краще я поекономлю на чомусь ,але не буду вислуховувати принижень.