В понеділок зранку до Ірини Петрівни в клас зайшла завуч разом з незнайомцем та маленьким хлопчиком.
У нас в селі був магазинчик. Центральний. Там завжди збиралось чимало людей. Особливо, компанія із бабусь.
Я мала хорошу подругу. Вона була дуже тендітна та дрібненька. Ми мешкали разом у передмісті.
– Хто Вам про «єї» розказував? – поцікавилась Зоряна – Про неї, – виправила дівчину свекруха
Ще немовлям мене підкинули під двері дому малюка. Там мене й залишили. Дитинство було важким та самотнім.
У нас в місті був спеціалізований притулок, де набирали лише здорових, з хорошими генами дітей, і лише
Ніна завжди дуже любила їздити на літо в село. Там у неї жили бабуся з дідусем. У селі було велике озеро
Моя молодша сестра Ірина завжди легко знаходила проблеми на свою голову. Пам’ятаю ще зі шкільних років
Моя теща частий гість у нашому домі. Приходить, коли їй заманеться і навіть не попередить нас.
Ми з дружиною познайомились на роботі. Свого роду, службовий роман. Той факт, що 24 години на добу ми
