– Влад, ти так не зробиш зі мною! Я кохаю тебе! – Алла, якби кохала, то не зрадила б. –
Діло було навесні. Я роблю неподалік дому, тому виходжу рано, дуже рано, близько п’ятої. Ось і сьогодні
Що, за дурні люди мене оточують ?! Вже тридцять днів спілкуємось різними мовами. До прикладу вчора.
Уже, майже три роки потому, як я взяла у валізу одяг – мій та на маленьку дівчинку. Запакувала в авто
Дана ситуація сталася в рідному мені місті біля берегів Дніпра, з однією заможною за нашими мірками родиною.
– Переїжджай до мене. Будемо разом жити та все стане краще. Я маю багато роботи й в мене дуже мало вільного
Набираю його, не в змозі думати сама… Привіт, на тесті дві позначки… Гудки монотонні, гудки…
Моя донька закохалась. Вперше. І я була рада за неї, поки не дізналась, що у мого зятя є маленька донечка
Мій тато одружився вдруге ще 10 років тому. В мачухи була 13- річна донька, яка відмовилась жити з нею
– Кожного разу я замислююсь – що я зробила не так в житті, що Бог послав мені такого зятя? Невже моя
